Структура й семантика синтаксичних прагмем у текстах інформаційних жанрів інтернет-видань - Автореферат

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано на кафедрі української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Мірченко Микола Васильович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри української мови.Знання, інформація на сучасному етапі розвитку людства стали основними «продуктами» суспільного виробництва. Основною формою її представлення вважають текст, елементарне непоширене речення визначають як базову мовну одиницю. Нанизуючи, обєднуючи їх, встановлюючи певні відношення між ними, автор творить текст. Однак, ураховуючи нові досягнення в теорії тексту, лінгвістиці тексту, комунікативній граматиці, когнітивній лінгвістиці та семіотиці, потрібно по-новому підійти до розвязання питань про те, які знаки синтаксичних структур функціонують у тексті та які прагматичні функції вони виконують. Оскільки структури речень, висловлень формують, виражають і передають думки, то логічно припустити, що синтаксичні структури тексту знаково відтворюють у мовленні процес формування концептів.По-третє, запропоновано власне визначення поняття «синтаксична прагмема»: це знак мовленнєвої синтаксичної одиниці тексту з прагматичною функцією. Типова модель кожного мовного синтаксичного знака в процесі текстотворення заповнюється конкретними мовленнєвими компонентами (синтаксемами, реченнями-висловленнями, ССЦ) - референтами складників пропозиції та самих пропозицій). Іменник проект - знак окремої імплікованої пропозиції (хтось проектував пенсійну реформу), іменник реформу - знак ще однієї імплікованої пропозиції (хтось реформуватиме систему пенсійного забезпечення). Вибірковим підходом до введення складників пропозиції в речення-висловлення, до додаткових знаків-синтаксем на позначення компонентів пропозиції, прихованим уведенням інших пропозицій у висловлення зумовлюється прагматизація формально простого речення-висловлення, побудованого за однією з базових моделей. Кубрякової про те, що в тексті значенням знака може бути знак, ми довели, що неізосемічними мовними засобами зі специфічними функціями є складені знаки текстових одиниць - ССЦ (мікротексту) і самого тексту (якщо є поділ на ССЦ).Текстові знаки синтаксеми, сполучення слів, речення-висловлення, ССЦ і цілого тексту перебувають у тісних структурних і семантичних взаємозвязках, які полягають у взаємозамінності структури та значення, поєднанні знаків мовних одиниць. Знак однієї синтаксеми може бути замінений знаком іншої; знак пропозиції може заміняти знак синтаксеми; знак синтаксеми чи сполучення слів може замінити знак пропозиції, знаки ССЦ і тексту замінюють знаки пропозицій. Завдяки таким можливостям синтаксичні структури тексту знаково, дискретно, порівнево відтворюють у тексті формування концептів та їхніх звязків у мисленні. Складений знак ССЦ узагальнено позначає позамовну ситуацію, пропозиція якої встановлюється через умовивід, тобто прагматичним значенням знака ССЦ є пропозиція, яка формується у свідомості в результаті мисленнєвих дій реципієнта зі знаками-складниками ССЦ, починаючи зі знака синтаксеми й закінчуючи знаком самого ССЦ, у контексті всієї синтаксичної знакової структури тексту. Текст - основна сучасна форма процесу мовної комунікації, а, значить, основна синтаксична одиниця комунікативного впливу, головна синтаксична прагмема, тому в прагматичному синтаксисі обєктом дослідження не можуть бути окремі синтаксичні прагмеми нижчих рівнів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ