Структура й особливості формування фауни та населення птахів середнього міста (на прикладі Чернівців) - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукПроте мобільність орнітоелементів у просторі і часі певним чином ускладнює проведення відповідних досліджень, особливо на суттєво змінених людиною територіях - у містах і міських конгломератах. Метою роботи було комплексне вивчення просторово-часових особливостей структури та формування видового складу і населення птахів середнього міста (на прикладі Чернівців) за основними еколого-фауністичними показниками. У відповідності з цим були поставлені наступні завдання: розробити класифікаційну структуру міських екосистем і на цій основі виділити орнітокомплекси; встановити видовий склад птахів Чернівців, охарактеризувати його динаміку в регіональній та урбанізованій фаунах; вивчити біотопний розподіл орнітоелементів; зясувати ступені синантропізації орнітофауни та значимість видів; охарактеризувати якісний і кількісний склад орнітокомплексів, їх просторово-часову динаміку та шляхи формування. Вперше проведено комплексне вивчення динаміки структури та формування видового складу і населення птахів середнього міста за основними еколого-фауністичними показниками. Матеріали, отримані у процесі проведення досліджень, доповідалися на нараді “Охорона та відтворення птахів приміських лісів і зелених насаджень” (Львів, 1989); V, VI i VII нарадах орнітологів Західної України (Луцьк, 1990; Дрогобич, 1995; Івано-Франківськ, 1999); Х Всесоюзній орнітологічній конференції (Вітебськ, 1991); науково-практичній конференції “Проблеми урбоекології та фітомеліорації” (Львів, 1991); І Міжнародному симпозіумі “Зооіндикація й екотоксикологія тварин в умовах техногенного ландшафту” (Дніпропетровськ, 1993); конференції “Урбанізація як фактор змін біогеоценотичного покриву” (Львів, 1994); І, ІІ і ІІІ конференціях молодих орнітологів України (Луцьк, 1994; Канів, 1996; Київ, 1998); науковому семінарі “Урбанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоровя людини” (Київ, 1995); І Міжнародній науково-практичній конференції “Стійкий розвиток: забруднення навколишнього середовища й екологічна безпека” (Дніпропетровськ, 1995); школі-семінарі по уніфікації методів обліків птахів у заповідниках України (Івано-Франкове, 1995) та ін.На кожному із зазначених етапів птахам пропонується особливе екологічне середовище, що, відповідно, приваблює або вибраковує ті чи інші види. Ми вважаємо, що проведення занадто детального поділу (наприклад, на окремі парки та ін.) є недоцільним, оскільки для птахів характерна значна мобільність (особливо у негніздовий період) та екологічна пластичність і при подібному підході до справи будуть виділятися окремі проби, а це завадить виявленню загальних закономірностей. Виділено 6 основних біотопів, які за інтенсивністю впливу людини можна поділити на три групи: урбанізовані (масиви старої та нової багатоповерхової й індивідуальної забудови) - антропогенні елементи займають більше 70% площі і повністю визначають їх загальний вигляд, змінені (паркові насадження) - співвідношення природних і антропогенних елементів як 2 : 1 та природні (правильніше - умовно природні) (листяний ліс і водойми) - якісно нові антропогенні елементи займають не більше 10% площі й істотно не впливають на їх загальний вигляд. В екосистемах регіону Українських Карпат, для яких характерна складна структура і, відповідно, середня або висока сумарна густота населення птахів, було б неправильним вважати багаточисельним вид густотою, наприклад, 15 чи 30 ос./км2. Відмічені види можна розділити на чотири групи: виявлені в усіх (більшості) біотопах у всі (майже всі) періоди (переважно багаточисельні та звичайні види) - 21 (15,2%); заселяють менше половини біотопів у всі (майже всі) періоди - 49 (35,5%); виявлені в усіх (більшості) біотопах протягом одного періоду - 18 (13,0%); заселяють, як правило, один біотоп протягом одного періоду (переважно рідкісні та надзвичайно рідкісні види) - 50 (36,2%).Своєрідними індикаторами урбанізованого ландшафту можуть бути: переважання горобиних над не горобиними; істотне зменшення частки гніздових видів і, відповідно, домінування не гніздових; як правило, збільшення кількості представників європейського та транспалеарктичного типів фауни; помітне зростання частки дендрофілів і склерофілів та зменшення цього показника для лімнофілів; домінування птахів, які гніздяться в більш безпечних місцях над відкритогніздовими (насамперед, на землі); переважання частки видів, що живляться у кронах дерев і зменшення тих, які збирають їжу у воді; утворення осілих популяцій раніше перелітних представників орнітофауни.

Основний зміст роботи