Структура угруповань павуків (Araneae) як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. Чернівці) - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук СТРУКТУРА УГРУПОВАНЬ ПАВУКІВ (ARANEAE) ЯК ІНДИКАТОР ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ УРБОЕКОСИСТЕМ (НА ПРИКЛАДІ М.Робота виконана на кафедрі екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: Федоряк Марія Михайлівна, кандидат біологічних наук, доцент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри екології та біомоніторингу, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник. Офіційні опоненти: Козловський Микола Павлович, Інститут екології Карпат НАН України (м. Захист відбудеться "30" червня 2010 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича МОН України за адресою: 58012, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича МОН України за адресою: 58012, м.В умовах прискорення темпів урбанізації та загострення цілої низки екологічних проблем дедалі більшого визнання набувають методи біомоніторингу як такі, що уможливлюють пряму оцінку якості середовища. Значно менше це питання висвітлено на пострадянських територіях і лише поодинокі роботи присвячені дослідженню павуків населених пунктів України (Чумак, Пічка, 1982; Леготай, 1987; Евтушенко, 2000; Прокопенко, 2000; Ковблюк, 2000; Евтушенко, Сингаевский, 2008; Балан, Сінгаєвський, 2009). Використання павуків з метою біоіндикації антропогенного впливу могло б стати перспективним напрямком біомоніторингових досліджень на урбанізованих територіях. Для досягнення мети поставлені наступні завдання: 1) виявити частку павуків у складі мезофауни поверхні ґрунту екосистем II-IV еколого-фітоценотичних поясів (ЕФП); 2) проаналізувати багатовидові угруповання павуків-герпетобіонтів зелених масивів промислових зон (ЗМПЗ) підприємств та умовно контрольних зелених масивів (УКЗМ) м.Матеріалом для виконання дисертаційної роботи слугували власні збори, проведені протягом 2005-2009 рр., як у приміщеннях, так і у напівприродних екосистемах різних класів гемеробії Садгірського, Центрального і Південного ландшафтних районів м. У період з другої декади квітня до першої декади червня (період максимальної щільності павуків в умовах міста) 2008 р. провели збір павуків-герпетобіонтів на територіях зелених масивів семи підприємств промислової та умовно контрольних зелених масивів сільбищної зон, які не зазнають вираженого техногенного забруднення, у відповідних ландшафтних районах м. Аналіз синекологічних показників здійснювали з використанням низки загальноприйнятих при проведенні еколого-фауністичних досліджень індексів: видового різноманіття Шеннона та Сімпсона, домінування Сімпсона і Бергера-Паркера, вирівняності Пієлу, відносного кількісного багатства, таксономічного різноманіття Ємельянова, частоти зустрічальності, коефіцієнта подібності Жаккара (Одум, 1975; Stocker & Bergmann, 1977, Песенко, 1982; Мэгарран, 1992; Ємельянов, 1999). Чернівці загалом виявлено представників 50 видів із 35 родів і 16 родин, з яких до видового рівня ідентифіковано 41. На території УКЗМ сумарно ідентифіковано 31 вид, а на території ЗМПЗ - 22 види.У роботі наведено аналіз якісних і кількісних характеристик угруповань павуків зелених масивів і приміщень 10 підприємств м. Чернівці характеризуються наступними ценотичними реакціями: зменшення видового різноманіття при збереженні загальної чисельності (ВАТ "Чернівецький ремонтно-механічний завод", ЧМК "Автобусно-тролейбусне підприємство"); зменшення видового різноманіття при зростанні загальної чисельності (ВАТ "Електронмаш", ВАТ "Кварц", ВАТ "Цегельний завод № 1", ЗАТ "Чернівецький хімічний завод"); різкий спад видового різноманіття та загальної чисельності (ВАТ Чернівецький завод "Індустрія"). Так, на території умовно-контрольних зелених масивів ідентифіковано 11 видів павуків-герпетобіонтів (36 %) зазначеної родини, що у 2,8 разів більше порівняно із зеленими масивами промислових підприємств, тоді, як на території зелених масивів промислових зон - 4 види (13 %). Методом покрокового множинного регресійного аналізу встановлено зворотній звязок між обсягами викидів підприємствами гідроген хлориду і видовим різноманіттям угруповань павуків-герпетобіонтів та прямий - між обсягами викидів фенолу, кислоти нітратної і динамічною щільністю угруповань павуків-герпетобіонтів. Чернівці представлені 58 видами, сільбищної зони - 63 видами, з яких до видового рівня для кожної із зон ідентифіковано по 44 види.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ