Структура та семантика соціальної тематики французьких пісень Stromae - Дипломная работа

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження пісенних текстів 1.1 Сутність феномену пісенного тексту 1.2 Пісня як засіб вираження внутрішнього світу людини та соціуму 1.3 Значення пісенного матеріалу для вивчення мови та культури 1.4 Розвиток популярної музики у Франції: від Піаф до Stromae Висновки до розділу 1 Розділ 2. Структура пісенних текстів Stromae 2.1 Структурні особливості пісенних текстів Stromae 2.2 Фонетичні особливості текстів пісень 2.3 Поетика пісенних текстів Stromae Висновки до розділу 2 Розділ 3. Лексико-семантичні засоби вираження соціальної тематики пісень Stromae 3.1 Лексичні особливості пісень Stromae 3.2 Насильство у сім’ї 3.3 Щоленна рутина 3.4 Світова криза 3.5 Ракові захворювання Висновки до розділу 3 Загальні висновки Список використаної літератури Додаток Вступ Пісня - важливий складник життя сучасного суспільства. Це один із видів мистецтва, який супроводжує соціум практично кожного дня. Пісня - найбільш проста і поширена форма вокальної музики, яка об’єднує поетичний текст з нескладною мелодією, що легко запам’ятається. Складність дослідження пісень полягає у тому, що пісня є двокомпонентним елементом, що представляє єдність музичного та вербального компонентів. Сучасне мовознавство характеризується виходом у сфери суміжних наук, оскільки дійсність, що осягається сучасною свідомістю, не може бути пізнавана з позицій вузькодисциплінарного підходу через надзвичайно велику кількість явищ та фактів, що не належать до сфери лінгвістики та філології. Не останню роль вона відіграла і у формуванні музичного мистецтва: французькі артисти створили власний музичний стиль - шансон, який наслідували інші співаки усього світу. Одним із найбільш популярних виконавців цього жанру сьогодні є Stromae, франкомовний бельгійський співак, стиль якого можна охарактеризувати як хіп-хоп, хаус, реп. Предметом дослідження є структурні та семантичні особливості вираження соціальних тем у пісенних текстах Stromae. Музиці притаманна властивість зливатись із різними видами мистецтва: танцем, кіно, виставою тощо. Основним семіотичним складником пісні є слова (текст) та музика (гармонія, ритм, інтенсивність). Так, наприклад, Г.Д. Андронакі та В.В. Васільєва вважають пісенний текст віршованим твором, включеним у полісинтетичний комплекс пісні, тобто власне пісенний текст визнають гомогенним текстом [27]. Варто зазначити, що письмовий еквівалент пісенного тексту може належати літературі. Згідно з Л.Н. Мурзіним, зв’язність тексту (зв’язність його компонентів) відображає його синтагматику, має формальне вираження, зумовлена лінійністю тексту та, у зв’язку з його знаковою природою, двопланова. Другий рівень - демократична естрада - складають відомі твори, в яких авторам вдалося знайти щось цікаве й оригінальне, що здатне бентежити уяву слухачів. Найвідомішими сучасними представниками джазу є Nouvelle Vague, Art Zoyd, Gotan Project, Karpatt, що часто змішують джаз із народною та електронною музикою [29, c. Серед виконавців шансону - Едіт Піаф, Джо Дассен, Жак Брель, Шарль Азнавур, Мірей Матьє, Патрісія Каас та ін. Лейтмотивом є фраза Prends garde a toi з опери Жоржа Бізе Кармен, як можна зрозуміти із мелодії.