Структура та семантика складного речення в ідіостилі Євгена Гуцала на матеріалі художньої прози. Структура та семантика складного речення в ідіостилі Євгена Гуцала (на матеріалі художньої прози) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук СТРУКТУРА ТА СЕМАНТИКА СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ В ІДІОСТИЛІ ЄВГЕНА ГУЦАЛА (на матеріалі художньої прози) 10.02.01 - українська мова Робота виконана на кафедрі теорії та методики української мови і літератури Київського міського педагогічного університету імені Б. Д.Дисертація присвячена дослідженню структури та семантики складного речення в ідіостилі Євгена Гуцала на матеріалі художньої прози. висновки можуть бути використані на лекційних і практичних заняттях з курсу сучасної української мови, проведенні спецкурсів і спецсемінарів для студентів філологічних спеціальностей, написанні підручників, навчальних посібників із синтаксису, стилістики, культури української мови. В основу дисертаційного дослідження покладено підхід, згідно з яким сполучникові й безсполучникові (двокомпонентні) речення протиставляються на основі формально-синтаксичних ознак і перетинаються, охоплюючи тотожні синтаксичні звязки і семантико-синтаксичні відношення. На цій основі виокремлено складносурядні, складнопідрядні речення, безсполучникові складносурядні, складнопідрядні й конструкції із недиференційованим синтаксичним звязком (І.Р. Незважаючи на значну кількість спеціальних лінгвістичних розвідок з теорії складного речення, в українському мовознавстві недостатньо уваги приділено функціонуванню складних синтаксичних конструкцій у різних стилях мови. Актуальність обраної теми зумовлена відсутністю в українському мовознавстві праць, в яких би спеціально досліджувалися структурні та семантичні особливості організації складного речення в художньому прозовому тексті, зумовлені індивідуальною творчою манерою письменника, володінням словом як засобом образно-художнього відображення дійсності.Характеризуються визначальні формально-синтаксичні ознаки речення як основної синтаксичної одиниці, аналізуються теоретичні проблеми розмежування типів сполучникових і безсполучникових конструкцій, особливості їхньої структурної організації. Сполучникові й безсполучникові речення мають ряд формальних і семантичних ознак, які розмежовують їх на конструкції відкритої і закритої структури. У другому розділі “Структурна організація та семантика складносурядних, безсполучникових складносурядних речень, конструкцій із недиференційованим синтаксичним звязком у художніх творах Євгена Гуцала” розглядаються поняття “індивідуальний стиль”, “мова художньої літератури” з позицій текстоцентричного підходу до аналізу мовних явищ у художньому тексті, пропонуються результати вивчення формально-синтаксичної і семантико-синтаксичної, зокрема видо-часової, організації складносурядних і безсполучникових складних речень художньої прози Євгена Гуцала. Аналіз сполучникових і безсполучникових складносурядних речень письменника дозволив виявити 36,5 % синтаксичних одиниць, творення яких протягом умовних періодів характеризується поступовим розвитком (найбільшу кількість конструкцій виявлено у творах 80-х років). У художній прозі Євгена Гуцала більшість - 52 % - становлять сполучникові складнопідрядні речення, реалізація яких протягом умовних періодів характеризується неоднорідним розвитком із переважанням конструкцій у текстах 80-х років: 1.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ