Дослідження лексики ХІ–ХІV ст. Кількісний склад лексико-семантичного поля "назви прикрас" у писемних пам’ятках східних слов’ян ХІ–ХІV ст. Основні причини динамічних зрушень у межах аналізованого угруповання впродовж XI–XIV ст. Розвиток значень лексем.
При низкой оригинальности работы "Структура та семантика назв прикрас (на основі пам’яток ХІ–ХІV ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СТРУКТУРА ТА СЕМАНТИКА НАЗВ ПРИКРАС (на основі памяток ХІ-XIV ст.)Робота виконана на кафедрі українознавства Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент Межжеріна Ганна Валентинівна, Національний авіаційний університет, професор кафедри філологічних та природничих дисциплін. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Леута Олександр Іванович, Національний педагогічний університет імені М. П. Захист відбудеться „21” червня 2011 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М. П.Семантична реконструкція лексичних одиниць входить до актуальних завдань історичної лексикології української мови. У цьому аспекті особливе значення надається системному аналізу лексики, зафіксованої в писемних памятках різних хронологічних періодів. Для всебічного вивчення історії української мови надзвичайно важлива реконструкція семантики давніх слів, уживаних в писемних памятках, які були написані або перекладені (з грецької, сербської та інших мов) у Київській Русі. Основні принципи аналізу лексико-семантичних і тематичних груп в історичному аспекті були розроблені у працях таких учених, як Г. О. Проаналізовано також збірні іменники та іменники з загальним значенням „прикраса”, вжиті в писемних памятках досліджуваного періоду для позначення певного виду оздоби або прикрас у цілому.Перший розділ „Лексико-семантичне поле „назви прикрас” у писемних памятках ХІ-XIV ст.: історія вивчення та принципи дослідження” містить розгляд історії вивчення лексико-семантичних обєднань давніх періодів та становлення принципів їх аналізу, зясування вузлових питань їх структурної організації, принципи виділення макро-і мікроконституентів усередині лексико-семантичного поля. У дослідженні враховано, що прикраса - це предмет, який сприймається людиною або соціумом як невідємний елемент мистецтва, що виконує декоративну роль в ансамблі вбрання або помешкання і здатен набувати глибокого змісту та значення в процесі свого функціонування. Аналіз структурно-семантичної організації лексико-семантичного поля „назви прикрас” показав, що: а) кожна група має своє спільне значення; б) у межах окремих тематичних груп існують міцні лексико-семантичні звязки; в) межі поміж тематичними групами є рухомими, зміни в їхньому складі зумовлені змінами в семантиці конституентів. У звязку з проблемою визначення структури лексико-семантичного поля „назви прикрас” набуває ваги питання функціональної значущості лексем у формуванні ядра та периферії поля, при цьому дослідження периферійних іменників, які належать до лексико-семантичного поля „назви прикрас”, не менш важливе, ніж вивчення ядерних конституентів. Більшість лексем (50 найменувань), проаналізованих у другому розділі „Особливості структури і семантики ядерних конституентів лексико-семантичного поля „назви прикрас””, у памятках східнословянської писемності ХІ-XIV ст. вжиті на позначення окремих видів прикрас (гривьна, жоуковина, кольце, монисто, пьрстьнь тощо), що визначає їх належність до ядра лексико-семантичного поля „назви прикрас”.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы