Структура та функції макрозообентосу екотонних систем в умовах комплексного використання водойм (на прикладі придунайських озер) - Автореферат

Національна Академія Наук УкраїниАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Дисертацією є рукопис: Работа виконана в Інституті гідробіології НАН України. Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Інститут гідробіології НАН України кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться “16 “березня 2004 р. о 14-ій годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.213.01 Інституту гідробіології НАН України за адресою: 04210, м.Придунайські водойми - унікальні водні обєкти, що входять до складу дельтової області ріки і належать до одних з найбільших водойм озерного типу в Україні. Визначення екологічних особливостей і сучасного стану придунайських водойм стало частиною комплексних досліджень водних екотонів, які проводяться в Україні з початку 90-х років. Очевидно, що для правильної оцінки сучасного стану і наукової розробки комплексу заходів по відновленню екологічних характеристик придунайських водойм необхідно виходити з їх еволюційної природи, і розглядати функціонування цих екосистем з позиції теорії екотонів. Пригнічується розвиток і гинуть донні безхребетні, зокрема макрозообентос - основа кормової бази риб будь-якої водойми, знижуються показники біорізноманіття, чисельності і біомаси. Робота виконувалась в межах ряду комплексних науково-дослідних тем Інституту гідробіології НАН України (ІГБ) в період з 1990 по 1999 рр.: “Изучить закономерности формирования гидрохимического, гидробиологического режимов и качества воды Дуная и Сасыкского водохранилища в условиях перераспределения водного стока”, “Разработать экологические основы функционирования и дать количественную оценку процессам, происходящим в водоемах экотонного типа “река-море” в условиях импульсно-стабилизированного режима”, “Теоретические основы функционирования и устойчивости водних ценозов и экосистем, их биологического разнообразия в контактных зонах разного уровня”, “Разработка интегральных показателей эколого-санитарного состояния гидроэкосистем на основе изучения биотического разнообразия”.Для кожної водойми було розроблено сітку станцій відбору проб макрозообентосу. При ідентифікації безхребетних до виду використано ряд довідникових посібників і визначників (Черновский, 1949; Чекановская, 1962; Лепнева, 1964; Атлас беспозвоночних Каспийского моря …., 1968; Определитель фауны Черного …., 1969; Панкратова, 1970; Определитель фауны Черного …., 1972; Определитель пресноводних …., 1977; Панкратова, 1983; Фауна Украины …., 1984; Чорик, Спасский, 1986; Попченко, 1988; Macan, 1979; Edington, Hildrew, 1983). Виділення угруповань донних безхребетних здійснювали на основі ценотичного аналізу (Алимов, Финогенова, 1975; Оксиюк, Шевцова, 1984) з використанням статистичних методів обробки матеріалу у чотири етапи: 1) характеристика окремих ділянок дослідженної водойми по відібраним пробам; 2) порівняння видового складу вибірки і встановлення ступеня схожості між ними; 3) групування донних ценозів на основі виділених фауністичних комплексів; 4) проведення номенклатури існуючих у водоймах зооценозів макрозообентосу та їх характеристика. Домінували личинки хірономід (20 видів і форм), на другому місці - олігохети (13 видів), відмічено також 9 видів молюсків, 5 видів амфіпод, пявки, личинки волохокрильців, бабок та інші організми. Марковського (Марковский, 1955), в придунайських водоймах було виявлено 108 видів безхребетних макрозообентосу при домінуванні молюсків (36 видів), амфіпод (20) і личинок хірономід (15 видів) (рис.В придунайських водоймах виявлено 60 видів і форм безхребетних макрозообентосу. За представленістю домінували личинки хірономід (20 видів і форм), на другому місці - олігохети (13 видів), відмічено також 9 видів молюсків, 5 видів амфіпод, пявки, личинки волохокрильців, бабок та інші організми. Ялпуг, з урахуванням структурних характеристик, виділено три угруповання макрозообентосу - Chironomus plumosus Tubifex tubifex на чорному мулі, Dreissena polymorpha Dikerogammarus haemobaphes на сірому мулі і Dreissena polymorpha Dikerogammarus villosus на замуленому піску. На основі розрахунку потоку енергії крізь виділені угруповання доних безхребетних, встановлено, що угрупованням Dreissena polymorpha Dikerogammarus haemobaphes на сірих мулах асимілюється: 38,76 КДЖ/м2•доб., Dreissena polymorpha Dikerogammarus villosus на замуленому піску - 31,77 КДЖ/м2•доб., Chironomus plumosus Tubifex tubifex на чорному мулі-3,39 КДЖ/м2•доб. Дрейсеною в угрупуванні Dreissena polymorpha Dikerogammarus villosus на замуленому піску протягом доби на 1 м2 дна в енергетичному еквіваленті асимілюється 28,9 КДЖ органічних речовин, 506,1 КДЖ у вигляді аглютинатів і фекаліїв надходять на інші трофічні рівні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ