Структура та динаміка рослинних угруповань дернових покриттів м. Києва - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Структура та динаміка рослинних угруповань дернових покриттів м.Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, м. Науковий керівник:доктор біологічних наук, професор Соломаха Володимир Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри ботаніки Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник відділу природної флори кандидат біологічних наук, доцент Костильов Олександр Васильович, Національний медичний університет ім. Захист відбудеться „13”червня 2006 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.001.14 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03127, Київ, просп. акад.Газон, як фонове тіло будь-якої ландшафтно-архітектурної композиції, відіграє незамінну роль в озелененні урбоекосистеми (врівноваження всіх компонентів зеленого ансамблю, незаперечне санітарно-гігієнічне значення: утримання від переміщення значних мас пилу; звукоруйнівний екран, підвищення відносної вологості повітря, фітонцидні властивості). Виходячи з цього, важливим на сьогодні є флористичне та фітоценотичне вивчення дернових покриттів урбанізованих територій, оцінка їх якісних характеристик, екологічних особливостей формування та розвитку культурфітоценозів для оптимізації середовища великих міст, оскільки на сьогодні створення газонних культурфітоценозів здіснюється без застосування необхідних еколого-біоморфологічних знань про газонні трави та їх угруповання. Києва, зумовлюють актуальність проведення наукових досліджень з визначення стану довкілля у міських конгломераціях за видовим складом рослинних комплексів та напрямків його оптимізації засобами озеленення. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової тематики кафедри ботаніки Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах державних програм - №97092 “Вивчити структурно-типологічні особливості формування фітобіорізноманіття природних та урбанізованих територій України” та №01БП036-04 „Молекулярно-генетичні маркери в систематиці, еволюції та сортовій ідентифікації”. Проведено діагностування дигресійно-демутаційних стадій газонних фітоценозів, по яких раніше були відсутні дослідження цих комплексів в умовах густонаселених міст; наведено практичні рекомендації щодо покращення стану дернових покриттів різного видового складу на території м.Подано аналіз літературних джерел стосовно питання функціональної ролі дернових покриттів в системі міста та їх класифікації, представлено історичний нарис вивчення газонів та проблем газонництва в Україні та у світовій практиці. При екологічному аналізі досліджуваних рослинних угруповань, з урахуванням видового складу виділених союзів, було використано підхід з виділенням екологічних маргіналів (видів у складі фітоценозу), котрі суттєво відрізняються за своєю екологічною амплітудою від екологічного центра фітоценона в цілому. Серед них 197 видів відноситься до відділу Magnoliophyta: до класу Magnoliopsida належать 161 вид з 34 родин (81,73%), до класу Liliopsida - 36 видів з 3 родин (18,27%) та 1 вид до відділу Equisetophyta (0,51%). Найбільшими за чисельністю таксонів є родини Asteraceae (42 види з 29 родів), Poaceae (33 види з 19 родів), Fabaceae (17 видів з 7 родів), Brassicaceae (15 видів з 12 родів), Rosaceae (10 видів з 6 родів). За типом розетковості переважаючою групою є безрозеткова (94 види), види якої у переважній більшості є рослинами з поодинокими пагонами, що ще раз підтверджує низьку якість існуючих дернових покриттів та їх невідповідність функціональному призначенню.Києва і виявлено у їх складі 198 видів вищих судинних рослин, що належать до 38 родин та 132 родів. 59,1% видового складу складають види всього з 5 родин - Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Brassicaceae, Rosaceae, що свідчить про флористичну неповночленність газонних культурфітоценозів як піонерних угруповань, які в процесі демутації наближаються до природних травяних угруповань. Встановлено, що за географічно-історичним походженням алохтонними видами є 31,82% видів. Загальна кількість бурянових видів свідчить про високий ступінь порушеності культурфітоценозів під впливом різних факторів урбанізованого середовища. Екологічна структура підтверджує лучний характер даних угруповань, про що свідчить вагома частка мезофітів (78 види) та ксеромезофітів (74 види), геліо-(115 видів) та сціогеліофітів (58 видів) серед видів флористичного списку, а загальна кількість видів лучних рослин (72 види) вказує на те, що на газонних покриттях з часом без регулярного агротехнічного догляду проходять процеси олуговіння.

Основний зміст роботи