Структура та динаміка населення панцирних кліщів (Аcariformes, Оribatei) заповідних степів Південного Сходу України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА НАСЕЛЕННЯ ПАНЦИРНИХ КЛІЩІВ (ACARIFORMES, ORIBATEI) ЗАПОВІДНИХ СТЕПІВ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі зоології Донецького державного університету Міністерства освіти України. Науковий керівник: Ярошенко Микола Миколайович, доктор біологічних наук, доцент, Донецький державний університет, завідувач кафедри зоології. Офіційні опоненти: Сметана Микола Григорович, доктор біологічних наук, Криворізький ботанічний сад НАН України, провідний науковий співробітник; Жуков Олександр Вікторович, кандидат біологічних наук, Дніпропетровський державний університет, асистент кафедри зоології та екології. Захист дисертації відбудеться "29" березня 2000 р. о "16" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.04 Дніпропетровського державного університету Міністерства освіти України: 49050, м.В умовах розвитку антропогенних ландшафтів орібатиди залишаються "останнім реліктом" вихідного природного населення ґрунтів і набувають особливої цінності для біогеографії і екології (Панцирные клещи …, 1995), що дозволяє використовувати панцирних кліщів як зручний обєкт для біоіндикації антропогенних впливів (Криволуцкий, 1976). Панцирних кліщів використовують, зокрема, для біоіндикації ступеня забрудненості повітряного і ґрунтового середовищ в містах, в умовах значного антропогенного навантаження (Эйтминавичуте, 1982), на територіях, що знаходяться під впливом викидів нафтопереробних і калійних комбінатів, меліоративної діяльності (Матвеенко, 1990), радіоактивних забруднень (Криволуцкий, 1970). Вперше проведено комплексний порівняльний аналіз структури та динаміки населення панцирних кліщів на ділянках з різними типами степової рослинності та з різним режимом охорони. Вперше проведено дослідження угруповань орібатид на степових катенах з різним режимом охорони (в охоронній і абсолютно заповідній зонах), подано комплексний порівняльний аналіз основних біоценотичних характеристик панцирних кліщів на кожній позиції катени. Дані по структурі та динаміці населення панцирних кліщів заповідних степів Південного Сходу України можуть бути використані як еталон для ґрунтово-зоологічного моніторингу стану навколишнього середовища при проведенні біоіндикаційних досліджень, а також для порівняльного аналізу природних біогеоценозів і агроценозів з метою розробки екологічних технологій в сільському господарстві та визначенні ступеня їх впливу на ґрунтове населення.З них 80 видів зазначаються вперше для заповідних степів, 22 види наводяться вперше для Південного Сходу України та 3 види - нові для фауни України: Metabelba rara Bulanova-Zachvatkina, 1965, Doricranosus zachvatkini (Kulijew, 1962), Berniniella serratirostris Golosova, 1970. При вивченні біогеоценотичної характеристики населення панцирних кліщів Луганського природного заповідника встановлено, що максимальна середня щільність панцирних кліщів для заповідника "Стрільцівский степ" відмічена в заростах степових чагарників абсолютно заповідного степу (39200 екз./м2). Максимум видового різноманіття зареєстрований на ділянці лукового степу (36 видів), мінімум - в плакорному степу, що скошується (11 видов). Максимальне видове різноманіття на території "Провальського степу" спостерігалось на ділянці псамофітного степу (абсолютно заповідний степ) - 24 види і в заростах степових чагарників в охоронній зоні заповідника - 21 вид. Максимальне видове різноманіття орібатид "Станично-Луганського" заповідника спостерігалось на заплавних ділянках степу (18 видів), мінімальне - на псамофітних степових ділянках з 25-50 % проективним рослинним покривом (6 видів), проте тут зафіксована найвища чисельність кліщів - 4000 екз./м2.