Дослідження складних прикметників як джерела поповнення традиційних епітетів. Типи складних прикметників за семантикою 1-го та 2-го компонента. Лексико-тематичні групи іменників-дистрибутів. Ступінь семантичної мотивованості епітетних словосполучень.
При низкой оригинальности работы "Структура, семантика та функціонування складних прикметників в українській поетичній мові ХХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім.АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Робота виконана у відділі стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України. Науковий керівник-доктор філологічних наук, професор ПУСТОВІТ ЛЮБОВ ОМЕЛЯНІВНА, доктор філологічних наук, професор ЄРМОЛЕНКО СВІТЛАНА ЯКІВНА, Інститут української мови НАН України, завідувач відділу стилістики та культури мови Офіційні опоненти-доктор філологічних наук КАРПІЛОВСЬКА ЄВГЕНІЯ АНАТОЛІЇВНА, провідний науковий співробітник відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України прикметник епітет семантика іменник кандидат філологічних наук ТИЩЕНКО ОКСАНА МИКОЛАЇВНА, науковий співробітник відділу лексикології і компютерної лексикографії Інституту української мови НАН України Захист відбудеться “6” листопада 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук при Інституті мовознавства ім.Селіванової (“Складне слово: мовні моделі світу (основи зіставної композитології російської та української мов)”, 1996) та інших знаходимо детальну характеристику складних слів, зокрема й складних прикметників, класифікацію їх структурно-семантичних типів, синтаксичних та стилістичних функцій. Детальний опис словотвірної і семантичної структури складних слів української мови, а серед них і прикметників подає Н.Ф. Аналізуючи семантику, структуру та функції складних прикметників в українській поезії, оперуємо поняттями “складні прикметники”, “прикметникові композити”, “прикметники-композити”. Клименко, за даними сучасних словників української мови композитів близько 10 тисяч, тоді як юкстапозитів близько тисячі), а також зважаючи на широке розуміння цього поняття і на відносну кількісну перевагу композитів у поетичних текстах, ми використовуємо в дослідженні термін “композит” як синонім до “складне слово”. Складні прикметники поетичної мови не були обєктом самостійного дослідження в лінгвостилістиці, хоч принагідно про їхні виражальні можливості йдеться у працях В. С.У першому розділі “Теоретичні засади дослідження складних прикметників у поезії XX століття” розкривається розуміння поетичної мови як системи словесних образів, визначається місце складних прикметників серед образотворчих засобів мови поезії. У другому розділі “Типи складних прикметників за семантикою першого компонента” розглянуто найбільш продуктивні типи складних прикметників поетичної мови. Цей семантичний тип поділяється на декілька підтипів: а) складні прикметники, утворені з двох, не ускладнених суфіксами, прикметникових основ, і передають колір з відтінком іншого кольору: біло-голубий, біло-рожевий; б) прикметникові утворення, одна з основ яких ускладнена суфіксом: біляво-русий; в) складні прикметники, обидві основи яких ускладнені суфіксами і передають поєднання відтінків кольорів: білясто-синявий і под.; 2) сему “явище природи”: біловодний - біла вода, білопінний - біла піна, білохмарий - біла хмара; 3) назву предмета: біловітрильний - білі вітрила, білостінний - білі стіни, білохатий - біла хата; 4) сему “рослина”: білоберезий - біла береза, білолистий - біле листя, білокорий - біла кора; 5) сему “дія”: білотканий - тканий білими нитками; 6) назву частини тіла людини, тварини, птаха: білобокий - білий бік, білобородий - біла борода, білокрилий - білі крила; 7) сему “психічне сприйняття”: білосліпучий - такий білий, аж сліпучий, білочистий - чистий, аж білий тощо. Окремий тип композитів становлять утворення, в яких компонент із кількісною семантикою поєднується з компонентом, що містить сему “істота” (стокрилий, столапий, сторотий, многолюдний, многоустий, багатозорий, повногрудий і под.), “явище природи” (стоджерельний, стосонцевий, многоводний, многорікий і под.), “психічний стан” (стонасторчений, стотривожний, многослізний, повноклектий, повнорадісний тощо), “рослина” (стогронний, многоплідний, многоцвітний, повнозерний, повнолистий та ін.) тощо.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы