Структура, семантика і прагматика ділового діалогічного дискурсу (на матеріалі сучасної англійської мови) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ДІЛОВОГО ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ (на матеріалі сучасної англійської мови)Робота виконана на кафедрі англійської філології Харківського національного університету імені В.Н. СОЛОЩУК ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА, Інститут філології Київського національного університету ім.Тараса Шевченка, докторант кафедри англійської філології ЯШЕНКОВА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА, Інститут філології Київського національного університету ім.Тараса Шевченка, завідувач кафедри комунікації та лінгвокраїнознавства Захист відбудеться 11.05.2004 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16Харківського національного університету імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.на засадах запропонованої типології виявити набір мовних та мовленнєвих засобів реалізації комунікативного наміру в кожному типі ділового діалогічного дискурсу; Предметом аналізу виступають типологічні особливості ділового діалогічного дискурсу, структурно-семантичні та прагматичні характеристики кожного типу ДДД. Встановлено закономірності структурування та динаміки функціонування ділового діалогічного дискурсу як спільної діяльності комунікантів; виявлено вплив статусно-рольових характеристик на вибір та реалізацію мовного репертуару кожного типу ДДД, для чого використано базову одиницю аналізу - дискурсивну процедуру (ДП) як функціонально-структурну одиницю, спрямовану на реалізацію певного комунікативного наміру. Наукова новизна одержаних результатів може бути узагальнена в наступних положеннях, що виносяться на захист: Діловий діалогічний дискурс являє собою соціально зумовлену мовленнєву подію, що функціонує в інституційно-виробничій сфері, де учасники комунікації мають необхідні повноваження для встановлення та розвитку ділових стосунків та реалізують у процесі взаємодії свої статусно-рольові характеристики, обумовлені виробничими відносинами, при цьому глобальна мета комунікації знаходиться поза спілкуванням і є головною в ієрархії цілей, а тематичний репертуар ДДД відрізняється високим ступенем фіксованості теми. В залежності від механізму взаємодії інтенцій комунікантів існує три типи ділового діалогічного дискурсу: - доповнюючий тип ДДД розвивається в інтересах одного з комунікантів, як правило того, що займає вищий щабель влади; він представлений двома підтипами: прескриптивним, мета якого - віддати розпорядження, та інформативним, мета якого - отримати інформацію;У першому розділі дисертації розглянуто існуючі підходи до вивчення ділового спілкування, окреслено предметну область дослідження, представлено класифікацію ділового діалогічного дискурсу, його соціально-дейктичну систему та особливості структурування, визначено основну одиницю аналізу - дискурсивну процедуру. Аналіз даних параметрів показав: - діловий діалогічний дискурс має місце в інституційно-виробничій сфері, яка охоплює відношення, що складаються в процесі вирішення виробничих завдань, виникає на основі та з приводу певного виду діяльності, повязаного з виробництвом продукту або послуги та для досягнення ділового ефекту; Оскільки ділове спілкування розглядається як спільна діяльність комунікантів, характер співвідношення інтересів учасників спілкування є диференційною ознакою для типів ділового діалогічного дискурсу; Таким чином, діловий діалогічний дискурс визначено нами як соціально обумовлену комунікативну подію, що характеризується певною формою організації мовного матеріалу, яка обумовлюється параметрами ситуації спілкування, залежить від інтенцій та офіційного статусу комунікантів, які мають необхідні повноваження для організації та оптимізації того чи іншого виду предметної діяльності в інституційно-виробничій сфері заради досягнення практичних цілей. На основі співвідношення інтенцій комунікантів виділено три типи ділового діалогічного дискурсу: - доповнюючий тип ДДД, який розвивається в інтересах одного з комунікантів, зазвичай вищого за статусом, та його підтипи - прескриптивний та інформативний;З лінгвістичної точки зору діловий дискурс являє собою достатньо жорсткий ступінь організації мовленнєвих дій, що дозволяє чітко простежити звязки в рамках діалогу та мовні засоби, які використовуються для досягнення цілей комунікації. В дисертаційному дослідженні вивчаються основні структурні, семантичні та прагматичні характеристики ділового діалогічного дискурсу як соціально зумовленої комунікативної події, що характеризується особливою формою організації мовного матеріалу, яка визначається параметрами ситуації спілкування, залежить від інтенцій та офіційного статусу і ролі комунікантів, що мають необхідні повноваження для організації та оптимізації того чи іншого виду предметної діяльності в інституційно-виробничій сфері заради досягнення практичних цілей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ