Структура популяцій справжніх ящірок - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукЗараз відомо, що багато видів плазунів та земноводних можуть бути модельними обєктами-індикаторами екологічних досліджень (Яблоков, 1976, Heuse, Spellerberg, 1983, Шарыгин, 1987, Nicholson, Spellerberg, 1989, Щербак, 1993, Cavin, 1993, Гассо, 1998, Ушаков, 2001, Захаров, Чубинишвили, 2001, Кармишев, 2002 та ін.). Роботи, які б були виконані на одних й тих самих популяціях, у однакові сезони, протягом тривалого періоду, у формі порівняльного багатофакторного син екологічного аналізу, відсутні серед вітчизняних зведень та невідомі нам серед доступних робіт у світовій герпетологічній літературі. Саме тому важливим є подальше та поглиблене, систематичне дослідження особливостей багаторічної популяційної динаміки та інших дем-та синекологічних параметрів цих рептилій, які можуть бути зручними модельними обєктами, що вже було показано фундаментальними дослідженнями у галузі екології (Захаров, Чубинишвили, 2001). Робота виконувалась в рамках держбюджетної теми кафедри зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Дослідження тваринного світу України як складової частини світової фауни, морфологічних та екологічних особливостей тварин та регуляції деяких параметрів їх популяцій в умовах якісних змін довкілля” (№ держ. реєстрації 0197.U.003535), з 2001 року - у межах планової теми №01 БП 036-02 “Дослідження видового різноманіття тварин України та прилеглих територій, їх морфо-екологічних особливостей та розробка біологічних засобів боротьби з деякими шкідливими видами” (№ держ. реєстрації 0101U000969). Метою роботи було порівняльне дослідження кількох популяцій трьох видів справжніх ящірок (Lacertidae, Sauria, Squamata, Reptilia) у межах ділянки придніпровського лісостепу за умов різного ступеня гетерогенності середовища, що може надати можливість подальшого діагностування та прогнозування ймовірних популяційних реакцій на дію певних екологічних факторів довкілля.Крім того, у переважній більшості проаналізованих робіт не повною мірою розглянуто питання багаторічної динаміки популяцій, зокрема тенденцій і закономірностей коливального процесу багаторічної динаміки середньої щільності поселень. На підставі критичного огляду підходів у вивченні динаміки населення рептилій показано, що проблему доцільно вирішувати, виходячи з концепції про популяцію як цілісну одиницю, яка в процесі існування за рахунок кількісних і якісних змін забезпечує підтримання екологічного балансу з середовищем. Дані базуються на матеріалах восьмирічного моніторингу популяцій трьох видів справжніх ящірок у Канівському природному заповіднику (1995-2002), та дво-і трирічного спостереження за іншими популяціями цих видів в регіоні (1999-2001). Як додаткове джерело інформації на ділянках вивчення живлення досліджуваних видів ящірок проводились також викошування (3-4 рази на день), що дозволяло встановлювати домінуючі групи безхребетних в межах відповідних стацій. Крім того, під час скупчення дорослих самок на ділянках самців відмічається не характерна для передшлюбної та постшлюбної поведінки агресія по відношенню до нестатевозрілих особин (juvenilus, subadultus), як стратегія зменшення трофічної конкуренції на локальних ділянках, коли тиск на кормову базу з боку щільних скупчень ящірок на малих площах значно зростає.В результаті проведеного порівняльного популяційного аналізу трьох близьких видів Lacertidae встановлено наявність подібних реакцій з боку популяцій досліджених видів на дію проявів антропічного впливу та погодно-кліматичних умов у вигляді, в першу чергу, синхронізованого спаду чисельності поселень. Окремі популяції живородної та всі поселення зеленої ящірки в регіоні досліджень демонструють ознаки комплексної реакції на негативний вплив несприятливих погодно-кліматичних умов та факторів антропічної діяльності (розорювання, випасу, витоптування, відлову) у вигляді зниження рівня відносної щільності поселень, домінування у віковому складі самок, занадто низької частки дорослих особин в багатьох поселеннях та потребують активних заходів охорони, зокрема у загрозливому стані перебувають локальні поселення Lacerta viridis у Кончі-Заспі; Прудка ящірка в районі досліджень поширена скрізь, маючи найбільшу (до 100 екз/га) щільність поселень на ділянках заплави, лісу та різнотравного степу, або їх антропогенних дереватів, зелена ящірка поширена, починаючи з півночі Кагарлицько-гребінківського фізико-географічного району, де існує у вигляді поодиноких і стрічкоподібних поселень, приурочених до надлучних терас.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ