Структура опорно-рухового апарату людини - Дипломная работа

Він здійснюється системою органів, до яких відносяться кістки, їхнє сполучення і мязи, що поєднані в єдине ціле - апарат руху, або опорно-рухову систему. Усі кістки, які сполучені між собою за допомогою різних видів сполучної тканини, створюють скелет - пасивну частину апарату руху, а прикріплені до кісток скелетні мязи - його активну частину. До опорно-рухового апарату відносять скелет і мязи, обєднані в одну систему. Ця система забезпечує рух - необхідний фактор фізичного, психічного розвитку організму, розвитку мови, мислення, праці. Деякі кістки і мязи беруть участь у виконанні дихальних рухів.Кістка складається з щільної (компактної) і губчастої речовин. Губчаста речовина в трубчастих кістка міститься в епіфізах і складається з кісткових перекладин, напрям яких залежить від тяги діючих на них мязів. Внутрішній шар - остеогенний (ростковий) складається з пучків колагенових та еластичних волокон, також значної кількості остеобластів, які п процесі росту кістки розмножуються й перетворюються на остеоцити. Васкуляризація (кровопостачання) кістки здійснюється за рахунок живильних каналів, розташованих у тільній речовині кістки, через ці канали в них заходять кровоносні судини. Кістки, що мають у собі порожнини, заповнені повітрям, називаються повітроносними.Кістка розвивається з мезенхіми, яка ущільнюється, і її клітини посилено розмножуються. Одна група кісток розвивається безпосередньо з мезенхіми (перетинчаста стадія), такі кістки називають первинними, або покривними. Усі інші - кістки основи черепа, тулуба, кінцівок - називаються хрящовими, або вторинними, тобто такими, що пройшли, крім перетинчастої стадії розвитку, й хрящову, а вже тільки потім із хряща утворилася кістка (кісткова стадія). Одночасно відбувається й її руйнування остеокластами, через що всередині кістки утворюється порожнина, яка, збільшуючись від діафіза в напрямку до епіфізів, утворює трубку завдяки виділенню речовин, що резорбують кістку. Цей процес триває до 20-25 років, після чого діафіз кістки міцно зростається з епіфізом, і ріст у довжину припиняється у товщину кістка росте за рахунок окістя.До них належать суглоби. Нерухомі зєднання (синартроз) - фіброзні - такі види сполучень, за яких кістки немовби зрощені між собою за допомогою того чи іншого типу сполучної тканини, відповідно до чого й дістали назву: синдесмоз, синхондроз, синостоз, синсаркоз. У таких суглобах, як плечовий, колінний та ін., синовіальна оболонка утворює випини, заповнені синовіальною рідиною, вони протискуються між волокнами фіброзної оболонки за межі капсули, де служать мякою прокладкою для сухожилків мязів, що прикріплюються до кістки поблизу, або проходять поверхнею суглоба. Як диски, так і меніски забезпечують більшу відповідність (конгруентність) кісток, що сполучаються в суглобі, а це забезпечує кращу його міцність і стійкість. Звязки суглоба закріплюють кістки в суглобі, або обмежують у них рухи (наприклад, колінний, кульшовий суглоби).Скелет людини становить 1/5-1/7 частину загальної маси тіла. Наприклад, захисні функції виконують: череп, у якому міститься головний мозок; хребетний стовп, у каналі якого лежить спинний мозок; грудна клітка, утворена грудиною, ребрами й грудним відділом хребта, захищає легені, серце, аорту, нижню порожнисту вену, стравохід та інші органи.Хребет є основою всього тіла і утворюється з 31-35 хребців, зєднаних між собою рухомими й нерухомими зчленуваннями. Хребетний стовп має 5 відділів: шийний - 7 хребців, грудний - 12 хребців, поперековий - 5 хребців, крижовий - 5 хребців, які зрослися в одну кістку - криж, і куприковий - 4-5 хребців. Хребець має тіло, позаду якого є дуга. Хребці кожного відділу мають свої специфічні особливості, які відрізняють їх від хребців інших відділів. Оскільки більшість ребер зєднується з тілами двох хребців, то вони мають по дві «неповні» реберні ямки: на верхньому краї хребця - верхню реберну ямку, а на нижньому - нижню, які разом формують «повну» реберну ямку для головки ребра.Грудина, або грудна кістка, - це плоска видовжена кістка, яка складається з трьох частин: рукоятка, тіло та мечоподібний відросток. Рукоятка - верхня розширена частина грудини, на верхньому краї якої є яремна вирізка, по боках від неї - ключичні вирізки, до яких приєднуються ключиці, а нижче їх - вирізки для зчленування ребер. Мечоподібний відросток зєднується з тілом грудини синхондрозом (кут грудини), який після 30-річного віку людини перетворюється на синостоз. Сім пар верхніх ребер зєднуються хрящем з грудиною, їх називають справжніми. Решта пять пар (VIII-XII) - несправжні, з них VIII-X пари зєднуються хрящами між собою й утворюють реберну хрящову дугу.До складу скелета людини також входять верхні та нижні кінцівки, які сполучаються з тулубом рухомо - за допомогою плечових і тазових суглобів.Лопатка - кістка трикутної форми, має три краї - медіальний, бічний і верхній, а також три кути - верхній, нижній та бічний.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Кістка як орган

1.1 Будова та функції кісток

1.2 Ріст і розвиток кісток

1.3 Зєднання кісток

Розділ 2. Скелет людини

2.1 Хребетний стовп

2.2 Будова і зєднання кісток грудної клітки

2.3 Скелет кінцівок

2.3.1 Будова та зєднання кісток верхньої кінцівки

2.3.2 Будова та зєднання кісток нижньої кінцівки

2.4 Скелет черепа

Розділ 3. Мяз як орган

3.1 Мязова тканина

3.2 Будова скелетного мяза

3.3 Розвиток мязів

Розділ 4. Характеристика основних груп мязів

4.1 Мязи тулуба

4.1.1 Мязи грудей

4.1.2 Мязи живота

4.1.3 Мязи спини

4.2 Мязи шиї та голови

4.3 Мязи кінцівок

4.3.1 Мязи верхньої кінцівки

4.3.2 Мязи нижньої кінцівки

Висновки

Список використаної літератури