Основи журналістики як наукової дисципліни про теоретико-методологічні проблеми фаху. Форма громадської та літературної діяльності по збиранню, обробці та поширенню інформації через канали масової комунікації. Розвиток журналістської деонтології.
Структура науки про журналістикуВона була вилучена із напрямку "Філологія" і разом з іншими спеціальностями ("Видавнича справа та редагування", "Реклама" і "Звязки з громадськістю") віднесена до нового напрямку "Журналістика та інформація". Знову ж таки спеціальність "Журналістика" була вилучена з сфери філології і під назвою "Теорія та історія журналістики" включена до нового напрямку "Соціальні комунікації". Так як і сама журналістика є професією професій, так і наука про неї є наукою наук, обєднуючи тут зусилля філологів, істориків, політологів, соціологів, філософів, психологів, правознавців та представників інших наук. Україна потрапила в розвитку журналістикознавства в специфічні умови, що мусять бути охарактеризовані в трьох аспектах: а) по-перше, виникнення журналістської освіти припало в нас на 1920-ті роки, тобто на радянський час, коли журналістика розвивалася на Східній Україні лише під знаком комуністичної партійності, а на Західній Україні взагалі не існувало центрів підготовки журналістів. Після десятиліть однобічного функціонального погляду на журналістику як на засіб реалізації певної політики (що відбилося й в усталеному терміні "Засоби масової інформації", вживаному синонімічно до терміну "Журналістика") прийшов час замислитися над тим, чим є періодична преса для суспільства і навіщо вона йому, а відтак і переглянути визначення основного поняття масової комунікації.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
