Структурна організація функціонально-семантичного поля неповноти ознаки. Потенціал словотворчих та лексико-фразеологічних засобів із цим значенням. Ієрархія дериваційних формантів у межах словотвірного поля. Семантична типологія фразеологічних одиниць.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Спеціальність: 10.02.01 - українська мова Інституту української мови НАН України. Захист відбудеться “_11_” жовтня 2001р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 при Інституті української мови НАН України за адресою: 01001, м.Київ, вул. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту української мови НАН України (01001, м.Київ, вул.Вивчення особливостей функціонування різнотипних значеннєвих елементів семантико-граматичної системи мови багато дослідників вважає доцільним на рівні невеликих груп. Виконані дослідження засвідчують, що зусилля мовознавців тривалий час були спрямовані на вивчення засобів вираження цих та інших кількісних значень в одній мові, у споріднених або різних мовах. В українському мовознавстві немає спеціального наукового дослідження, присвяченого цілісному вивченню різнорівневих одиниць, обєднаних значенням недостатнього ступеня вияву ознаки, тобто такого дослідження, в якому б вони постали як окрема й упорядкована система одиниць. Певним підготовчим етапом у створенні цілісної системи засобів релаксації в українській мові можна вважати систематизацію словотворчих суфіксі в і префіксів із цим значенням, здійснену в монографії "Морфеміка української мови" О.К.Безпояско та К.Г.Городенської (К.: Наук. думка, 1987). Основні лексичні одиниці з цим значенням виділено у дисертаційному дослідженні "Квантитативні слова в сучасній українській мові" В.Дмитрука (Кіровоград, 1998), але вони не вичерпують того повного набору одиниць передусім тому, що серед них зовсім немає фразеологізмів, які так широко вживаються на позначення неповноти вияву ознаки.У першому розділі "Словотвірне поле неповноти вияву ознаки" проаналізовано проблеми виділення словотвірного поля в межах однойменного функціонально-семантичного поля. Центр прикметникового мікрополя утворюють суфікси, що репрезентують на формально-синтаксичному рівні значення супровідних предикатів, виконуючи функцію конкретизації. Прикметник серед інших частин мови виділяється тим, що називає ознаки, властивості обєктів реальної дійсності через звязки з предметами. Приєднуючись до твірних основ, що виступають носіями предикатної статичності, суфікси з ознаковою функцією неповноти вияву кількісно модифікують їхні значення. Репрезентантами неповноти вияву ознаки виступають також різні іменникові афікси, які передають це значення через вказівку на невідповідність нормі в напрямку зменшення.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
