Виникнення та розвиток велосипедного спорту. Особливості тренування і змагальної діяльності юних спортсменів. Аналіз вікових особливостей та рухових можливостей велосипедистів 9-12 років, параметри фізичної підготовленості і медико-біологічні показники.
Курсова робота Структура фізичної працездатності у юних велосипедистів ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Загальна характреристика велосипедного спорту 1.1 Виникнення та розвиток велосипедного спорту 1.2 Особливості тренування юних спортсменів 1.3 Особливості тренувальної і змагальної діяльності 1.3.1 Адаптація і гомеостаз 1.3.2 Опорно-руховий апарат і величина зусиль 1.3.3 Травматизм у велосипедному спорті 1.3.4 Дихання і кровообіг 1.4 Планування спортивної підготовки велосипедистів 1.5 Види спортивної підготовки велосипедистів Розділ 2. Методи і організація досліджень 2.1 Загальна характеристика методів досліджень 2.1.1 Методи теоретичного аналізу і узагальнення науково-методичної літератури 2.1.2 Методи педагогічних досліджень 2.1.3 Медико-біологічні методи дослідження 2.1.4 Методи математичної статистики Розділ 3. Власні досліджень 3.1 Особливості розвитку рухових якостей у велоспорті 3.2 Ефективність діяльності рухових здібностей у велоспорті 3.3 Особливості побудови тренувальних занять у велоспорті Висновок Практичні рекомендації Список літератури Перелік умовних позначень, скорочень і термінів ЖЄЛ - життєва ємкість легенів МСК - максимальне споживання кисню ЧСС - частота серцевих скорочень ЦНС - центральна нервова система ЗМЄ - загальна метаболічна ємкість АМЄ - аеробна метаболічна ємкість АНАМЄ - анаеробна метаболічна ємкість Вес.рост. показ. весо-ростовой показник АТ - артеріальний тиск ІГСТ - індекс Гаргвардського степ-теста КВ - коефіцієнт витривалості Рівномірний - метод тренування припускає рівномірне виконання роботи Інтервальний - метод тренування припускає виконання серії вправ однаковою тривалістю з постійною інтенсивністю і строго регламентованими паузами відпочинку Змінний - метод тренування припускає варіювання інтенсивності тренувального навантаження Змагання - метод тренування припускає спеціально-організовану діяльність змагання, яка виступає як оптимальний спосіб підвищення результативності тренувального процесу Вступ Актуальність. Тому встановлення кількісної характеристики критеріїв, що визначають фізичну працездатність юних велосипедистів, дозволить оптимізувати дозування тренувальних навантажень відповідно до адаптаційних можливостей організму спортсменів. Ю.Г. Травін, В.П. Філін, Н.А. Фомін). У цьому віці реалізуються основні передумови для створення фундаменту фізичної і інтелектуальної працездатності [3, 5, 14, 27 та інші]. При визначенні структури фізичної працездатності застосовуються педагогічні і медико-біологічні тести, що дозволяють оцінити функціональний стан і рухові можливості дітей. Мета дослідження - виявити структуру фізичної працездатності велосипедистів 9-12 років залежно від рівня рухової активності. Наукова новизна роботи поміщена в наступних положеннях: 1) визначені і проаналізовані вікові особливості структури рухових можливостей велосипедистів 9-12 років; виявлені взаємозвязки різних параметрів фізичної підготовленості, фізичного розвитку і медико-біологічних показників; 2) даний аналіз значущості показників рухової підготовленості залежно від віку і рівня рухової активності; виявлені критерії фізичної працездатності, що дозволяють всесторонньо характеризувати взаємозвязки різних можливостей на різних етапах індивідуального розвитку; Практична значущість. Результати дослідження можуть бути использованы для наступних цілей: 1) корекції тренувального процесу юних велосипедистів; 2) поточного і етапного контролю за рівнем підготовленості спортсменів; 3) комплексної оцінки рухових можливостей, функціонального стану, енергетичних і ергометричні показників. велосипедист тренування фізичний біологічний Розділ 1. Загальна характреристика велосипедного спорту 1.1 Виникнення та розвиток велосипедного спорту Велосипедний спорт включає спортивні змагання на треку, шосе, в горах (маунтенбайк) по велосипедному кросу, ВМХ, триалсину, велосипедному спорту в залі, велосипедному туризму. У міру удосконалення конструкції, збільшення швидкості їзди велосипед перетворився не тільки на засіб транспорту, але і засіб для спорту. Першим крупним міжнародним змаганням була гонка Париж - Руан (дистанція 120 км.), проведена в 1869 р. Учасники стартували на деревяних велосипедах. Чемпіонати світу проводилися спочатку тільки серед чоловіків, з 1958 р. в чемпіонатах світу почали брати участь і жінки. Міжнародний союз велосипедистів (UCI) був заснований в 1900 р. На конгресі в Сан-себастьяне в 1965 р. у складі UCI утворилися дві незалежні федерації: Міжнародна любительська федерація велосипедного спорту - FIAC і Міжнародна федерація професійного велосипедного спорту - FICP. Велосипедна промисловість випускає тепер різні моделі велосипедів, придатні як для прогулянок, так і для занять різними видами велосипедного спорту. Проте на Іграх Олімпіад 1896-1924 рр. програма олімпійських змагань складалася по суті довільного: іноді в неї включалися тільки гонки на треку (1900 р., 1904 р.) або тільки на шосе (1912 р.). Велосипедисти розігрували на олімпійських змаганнях десять комплектів медалей: на треку - сім (
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
