Структура деяких органів нервової та імунної систем за умов демієлінізації та ремієлінізації - Автореферат

Міністерство охорони здоровя УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Науковий консультант член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Чайковський Юрій Богданович, Національний медичний університет імені О.О. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Скибо Галина Григорівна, Інститут фізіології імені О.О. доктор медичних наук, професор Сирцов Вадим Кирилович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, кафедра гістології, цитології та ембріології, завідувач кафедри. Захист відбудеться “24 ”травня 2005 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 при Національному медичному університеті імені О.О.Визначити на мікроскопічному рівні морфологічні зміни та зміни складу лімфоцитів у центральному органі імунного захисту - тимусі та периферійному органі імунітету - селезінці у щурів з ЕАЕ і порівняти отримані дані з будовою та складом лімфоїдної популяції у тимусі та селезінці інтактних тварин. Дослідити на мікроскопічному та субмікроскопічному рівні зміни у складі органів ЦНС під впливом різних доз рекомбінантного ?-інтерферону-1а (препарату “Ребіф”) у ранні та віддалені терміни і порівняти з будовою цих же органів у інтактних щурів та контрольних щурів - з ЕАЕ. Визначити на мікроскопічному рівні особливості будови та зміни лімфоїдної популяції в органах імунного захисту (тимуса та селезінки) після застосування різних доз рекомбінантного ?-інтерферону-1а (препарату “Ребіф”) у ранні та віддалені терміни і порівняти з будовою та складом лімфоїдної популяції цих же органів у інтактних щурів і контрольних щурів - з ЕАЕ. Дослідити на мікроскопічному рівні особливості будови та зміни у складі лімфоїдної популяції центрального (тимуса) і периферійного (селезінка) органів імунного захисту після застосування різних доз ЛО у ранні та віддалені терміни і порівняти з будовою та вмістом різних форм лімфоцитів цих же органів у інтактних щурів і контрольних щурів - з ЕАЕ. Методи дослідження - неврологічні - для дослідження клінічної картини ЕАЕ у щурів; загальногістологічні - для визначення морфологічних змін стану судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) стовбура головного мозку, мозочка та поперекового відділу спинного мозку, для вивчення змін у будові тимуса та білої пульпи селезінки; нейрогістологічні - для вивчення стану тіл нейронів стовбура головного мозку, поперекового відділу спинного мозку та клітин Пуркінє мозочка; ультрамікроскопічні - для визначення особливостей стану мієлінових нервових волокон у інтактних щурів, за умов ЕАЕ та після проведення інєкції препарату “Ребіф” і ЛО у різних дозах; морфометричні методи - для визначення індексу Гертвіга (ІГ) тіл нейронів у органах ЦНС, для отримання співвідношення площі осьового циліндру та мієлінової оболонки нервових волокон, для визначення співвідношення площі кіркової та мозкової речовини часточок тимуса і отримання відсоткових співвідношень різних відділів білої пульпи селезінки, для проведення аналізу лімфоїдної популяції тимусу та селезінки, для статистичної обробки і порівняння отриманих морфометричних показників у інтактних, контрольних та експериментальних тварин після використання препарату “Ребіф” та проведення лазерного опромінення.Для вивчення впливу дози ЛО на демієлінізацію було використано 3 групи тварин: 1) тварини, яким проводили 5 сеансів протягом 5 днів по 3 хвилини ділянки тіла у проекції тимуса та селезінки, щоденна доза впливу лазера складала 0,72 Дж/см?, сумарна доза впливу ЛО дорівнювала 3,6 Дж/см? (17 тварин); 2) тварини, яким проводили 5 сеансів протягом 5 днів по 5 хвилин ділянки тіла у проекції тимуса та селезінки, щоденна доза впливу лазера складала 1,2 Дж/см?, сумарна доза впливу ЛО дорівнювала 6 Дж/см? (17 тварин); 3) тварини, яким проводили 5 сеансів протягом 5 днів по 6 хвилин ділянки тіла у проекції тимуса та селезінки, щоденна доза впливу лазера складала 1,44 Дж/см?, сумарна доза впливу ЛО дорівнювала 7,2 Дж/см? (14 тварин). В результаті класифікаційного аналізу було виділено 9 класів клітин лімфоїдної популяції тимуса та селезінки: 1-й клас - лімфобласти; 2-й клас - лімфобласти з ознаками деструкції; 3-й клас - великі лімфоцити; 4-й клас - великі лімфоцити з ознаками деструкції; 5-й клас - середні лімфоцити; 6-й клас - середні лімфоцити з ознаками деструкції; 7-й клас - малі лімфоцити; 8-й клас - малі лімфоцити з ознаками деструкції; 9-й клас - лімфоцити в стані апоптозу (апоптичні тільця). У щурів на ранньому терміні дослідження спостерігається найбільший відсоток клітин Пуркінє з виразними змінами після введення препарату “Ребіф” у дозах 0,55 мкг щоденно протягом 4 днів та 1,1 мкг щоденно протягом 3 днів, а також після проведення ЛО по 3, 5 та 6 хвилин за один сеанс на ділянку тіла у проекції тимуса та селезінки протягом 5 днів.У віддалений термін дослідження існує дозозалежний ефект впливу препарату “Ребіф” - збільшення дози препарату покращує стан тіл нейронів та мієлінових нервових волокон.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ