Структура і властивості поліетеруретанів, сформованих у присутності моно- і полігетероядерних комплексів металів - Автореферат

ІНСТИТУТ ХІМІЇ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНИХ СПОЛУКРобота виконана в Інституті хімії високомолекулярних сполук НАН України Нізельський Юрій Миколайович, Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, пров.наук.співроб. відділу фізики полімерів Офіційні опоненти: д.х.н., професор Фабуляк Федір Григорович, Київський національний авіаційний університет МОН України, професор кафедри хімії і хімічної технології д.х.н., професор Шаповал Галина Сергіївна, Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, пров.наук.співроб. відділу електрохімії органічних сполук Захист відбудеться “8 “жовтня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.179.01 в Інституті хімії високомолекулярних сполук НАН України. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України, 02160, м.На даний час у літературі аналізується вплив способу введення йонів металу в полімерну матрицю (зшивач, подовжувач ланцюга і наповнювач) на мікрофазове розшарування, поверхневі властивості та фізичне старіння отриманих полімерів. Дослідження сітчастих металовмісних поліуретанів, які поряд з хімічними вузлами зшивання мають додаткові координаційні вузли зшивання, показали, що іммобілізація координаційних сполук перехідних металів у полімерній системі in situ є перспективним шляхом спрямованого впливу на структуру та властивості поліуретанових матеріалів.` Зважаючи на це синтез лінійних поліуретанів (ЛПУ) у присутності монойонних і полігетероядерних координаційних сполук металів дасть змогу встановити вплив валентності та кількості йонних центрів у координаційних модифікаторах на структурування та властивості поліуретанових систем, в яких, на відміну від зшитих поліуретанів, формуються тільки координаційні вузли зшивання. Особливості комплексоутворення модифікаторів у матриці ЛПУ досліджували методами електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) і електронної спектроскопії у видимій області. Вперше досліджено вплив моно-і біметалевих поліядерних комплексів на структуроутворення in situ ЛПУ за рахунок утворення координаційних вузлів зшивання, рівномірно розподілених у поліуретановій матриці, та на їхні функціональні властивості, які залежать від валентності центрального йона та кількості йонних центрів у модифікаторі. Вперше досліджено залежність механічних і електричних властивостей ЛПУ від особливостей їх структурування під впливом координаційних модифікаторів (у залежності від кількості йонних центрів і симетрії металовмісної компоненти), а також додаткових агентів комплексоутворення, введених у реакційну суміш.Для синтезованих ЛПУ з подовжувачем ланцюга ДЕГ використано такі позначення: ЛПУ-0 - вихідний ЛПУ, ЛПУ-Cu, ЛПУ-Ni, ЛПУ-Co, ЛПУ-Cr, ЛПУ-Fe - ЛПУ, модифіковані 1 % мас. етилацетоацетатом міді Cu(eacac)2, ацетилацетонатами нікелю Ni(acac)2, кобальту Со(acac)3, хрому Cr(acac)3, заліза Fe(acac)3 відповідно; ЛПУ-Cutf - ПУ, модифікований 1 % мас. трифторацетилацетонату міді Cu(tfacac)2, ЛПУ-Euf - ПУ, модифікований 1 % мас. третбутил-фторпропіл-2,4-діонату європію Eu(FOD)3, ЛПУ-Cu2ZNNH3 - ЛПУ, модифікований 1 % мас. полігетероядерного комплексу металу [Cu2Zn(NH3)Br3(Me2Ea)3], де Me2Ea - 2-диметиламіноетанол. Порівняння спектра ЕПР Cu(eacac)2, іммобілізованого за температури-196 °С в діамагнітній матриці хлороформ/толуол (40/60), що не утворює комплексів з етилацетоацетатом міді (рис.1 - 1), зі спектром Cu(tfacac)2, іммобілізованого в ЛПУ (ДЕГ) (рис.1 - 2), дасть змогу зробити такі висновки. Наявність НТС та анізотропії g-фактора зберігається також на спектрах ЕПР Cu(tfacac)2, іммобілізованого у матрицю ЛПУ (ДЕГ) (рис.1 - 2), що свідчить про збереження тетрагональної симетрії хелатного вузла Cu(tfacac)2 при іммобілізації його в поліуретанову матрицю, з функційними групами якої йон міді (ІІ) утворює комплекси переважно одного складу. При цьому спрощення структури спектра ЕПР молекули полігетероядерного комплексу металу [Cu2Zn(NH3)Br3(Me2Ea)3] при збереженні його анізотропії (рис.1 - 4) в результаті іммобілізації в ЛПУ вказує на утворення значної кількості комплексів метал - полімер різного складу та будови. Збереження смуг d-d* - і ?-?* - переходів ?-дикетонатів металів у модифікованих ЛПУ свідчить про незмінність їх будови у ЛПУ матриці, а незначне змішення максимумів смуг поглинання в область більш високих частот у порівнянні зі спектром кристала ацетилацетонату міді (ІІ) вказує на додаткове комплексоутворення сполуки металу з функційними групами ЛПУ.З аналізу літературних джерел витікає, що відомості про структуру та фізико-механічні властивості ЛПУ, модифікованих ?-дикетонатами металів, досить обмежені, а інформація про використання полігетероядерних металокомплексів як модифікаторів ЛПУ у літературі відсутня.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ