Структура і семантика словотвірних парадигм дієслів із семою руйнування об’єкта - Автореферат

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукНауковий керівник - доктор філологічних наук, професор Ґрещук Василь Васильович, завідувач кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу історії та граматики української мови Інституту української мови НАН України Вихованець Іван Романович кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Львівського національного університету імені Івана Франка Захлюпана Ніна Михайлівна Провідна установа - Запорізький національний університет, кафедра української мови, Міністерство освіти і науки України, м. В диссертации раскрыта и описана структурно-семантическая типология словообразовательных парадигм глаголов с семой разрушения объекта. Уточняют категориально-лексический компонент дифференциальные семы (объект, цель, способ, орудие (средство), интенсивность, результат действия), которые демонстрируют специфику разрушительной ситуации и участвующих в ней элементов. Типовую словообразовательную парадигму формируют производные 30 семантических позиций: “опредмеченное действие”, “производитель действия”, “объект-результат действия”, “орудие действия” - субстантивный блок; “довести действие до результата”, “распространять действие на поверхность, небольшую часть, вокруг, со всех сторон объекта”, “производя действие, отделять часть от целого, вынимать что-нибудь из чего-то или делить объект на части”, “направляя действие, проникать внутрь, делать отверстие или пропускать один объект сквозь другой”, “начать производить действие”, “производить действие некоторое время”, “заканчивать производить действие”, “количественное проявление действия”, “дистрибутивность действия”, “производить действие с излишней интенсивностью”, “производить действие с недостаточной интенсивностью”, “однократность действия”, “производить действие еще раз, повторно, заново или по-другому”, “производить действие время от времени”, “производить действие слегка или дополнительно”, “производя действие, переводить из состояния объекта в состояние субъекта”, “возникать в результате действия”, “распространять действие на себя”, “производить действие между собой”, “иметь склонность производить действие”, “быть способным производить действие” - вербальный блок; “производящий или могущий производить действие”, “тот, на кого распространяется действие, или способный к производству действия”, “имеющий отношение к действию”, “назначенный для выполнения действия”, “являющийся результатом действия” - адъективный блок.Ашурова та ін.), що продиктовано новітнім підходом до аналізу номінаційних актів, який полягає у переході від статичного опису результатів деривації до осмислення динаміки механізму словотворення - закономірностей формування й вербалізації нового значення на базі уже наявного в мові. Важливість для сучасної дериватології основоцентричного дослідження словотвору та відсутність розвідок про словотворчий потенціал українських дієслів із семою руйнування обєкта зумовлюють актуальність дисертаційної роботи. Вивчення словотвірних парадигм дієслів із семою руйнування обєкта відповідає профілеві наукових планів кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та повязане з темою “Основоцентричне дослідження українського словотвору” (№ 0104 U 002445), яка опрацьовується на кафедрі. Відповідно до поставленої мети визначено конкретні завдання: проаналізувати й узагальнити комплекс теоретичних питань, повязаних із вивченням словотворчого потенціалу дієслів із семою руйнування обєкта, зокрема зясувати принципи й аспекти делімітації вербативного простору, охарактеризувати специфіку дієслівної семантики, сутність валентності, її роль у процесах деривації; Основним методом виявлення структурно-семантичної типології дієслів із семою руйнування обєкта був описовий з використанням компонентного і дистрибутивного аналізів, методик специфікації та ступеневої ідентифікації (для здійснення диференціації, ідентифікації й класифікації лексико-семантичного поля вербативів деструкції, виявлення семантичних ознак досліджуваних дієслів та способів їх засвоєння у похідних, встановлення типового семантико-синтаксичного контексту твірних), прийомів перифраз і моделювання (для реконструкції дериваційних актів, процедури виведення й формулювання словотвірних значень, структурування типової словотвірної парадигми аналізованих вербативів) та статистичних підрахунків (з метою визначення кількісного співвідношення дериваційного потенціалу базових одиниць поля деструкції).Аналіз семантичних і валентних ознак показав, що дієслова на позначення деструктивної дії обєднуються і протиставляються за шістьма диференційними семами: характер обєкта дії, цілеспрямованість дії, спосіб дії, знаряддя дії, інтенсивність дії, результат дії.

2. Основний зміст