Структура і формування молодих деревостанів Ґорґан - Автореферат

Національний лісотехнічний університет України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукДослідження проводились протягом 2003-2007 рр., за програмою держбюджетної теми ДБ 08.09-03-06 "Еколого-біологічні основи переходу на вибіркову систему господарювання у букових лісах України” (№ держ. реєстрації 0105U009090). Відповідно до зазначеної мети було намічено виконання дослідження та узагальнення: · сучасного стану, типологічної та просторової структури природних комплексів молодих лісів у різних типах ландшафтно-едафічних умов; Методи дослідження - загальновживані у лісівництві та лісовій таксації, що застосовуються при закладенні тимчасових пробних площ, визначенні біометричних показників деревостанів, обліку самосіву і підросту, а також картометричні та математико-статистичні із застосуванням стандартних компютерних засобів. Вперше досліджено та узагальнено сучасний стан, типологічну та просторову структуру природних комплексів молодих лісів, а також динамічні особливості їх росту та розвитку у різних ландшафтно-едафічних умовах. Залежно від умов місцезростання цей процес є чітко спрямований і полягає у послідовній перебудові їх складу та структури від дифузних початкових угруповань до едифікаторно-ассоційованих фітоценозів: · на височині: у вологих сугрудах-грудах - від ялиново-осикових березняків з домішкою головних та супутніх порід до буково-ялиново-грабових дубняків; у сирих сугрудах-грудах - від ялиново-осиково-чорновільхових березняків до сіро-чорновільхових ялинників;Проте, кожна деревна порода у певному діапазоні висотно-кліматичних й едафічних умов та у певний життєвий період має свій оптимум швидкості росту та розвитку, у межах якого набуває найбільших шансів виконувати роль панівної породи у деревостанах. З наростанням віку деревостанів доволі істотно зменшується відносна участь у їх складі ялиці та поступово повільно розширюється - бука та ялини. На височині у вологих сугрудах, де загалом спостерігається перевага у складі деревостанів ялини та дуба звичайного, помітним є лише збільшення з віком домішки граба. Вона виконує на початкових етапах формування деревостанів важливу середовищетвірну роль: ґрунтозахисну та ґрунтопокращувальну функцію, служить підгоном для ялини та ялиці, захищає їх від надмірного сонячного опромінення. У вологих грудах спостерігається стійке домінування у складі деревостанів бука, ялини та ялиці.У дисертації досліджено та узагальнено сучасний стан, типологічну та просторову структуру природних комплексів молодих лісів, а також динамічні особливості їх росту та розвитку у різних ландшафтно-едафотопічних умовах. Серед молодих деревостанів найбільш поширеними є ялинники, на частку яких припадає 65% загальної площі. Ландшафтно-едафотопічний ареал поширення ялинників охоплює, головним чином, на височині - сирі сугруди, у низькогірї - вологі субори та сугруди, а також сирі сугруди, окрім того у середньогірї, у нижніх частинах схилів - вологі субори та сугруди, а у середніх та верхніх частинах - всі типи едафотопів. Бучняки та яличники поширені переважно у вологих сугрудах та грудах на височині, у низькогірї та у нижній частині середньогіря, дубняки - у вологих сугрудах та грудах на височині, а вільшняки - у сирих сугрудах-грудах височини та низькогіря.

Основний зміст роботи