Структура і динаміка популяцій сегетальних рослин в зернових сівозмінах на північному сході України (Сумська область) - Автореферат

Досвід масового використання пестицидів в останні десятиріччя показав, що така практика спричиняє: а) появу рас бурянів, стійких до основних гербіцидів, б) накопичення залишкових кількостей пестицидів у продуктах рослинництва і навколишньому середовищі, в) зниження загальної біорізноманітності в агросфері й в першу чергу - в ґрунтовій флорі та фауні. Враховуючи екологічну небажаність масового використання гербіцидів, сучасна аграрна наука про землеробство змінює концепцію тотальної «боротьби з бурянами» на іншу, більш прогресивну і гнучку концепцію «управління бурянистою рослинністю» (Baker, 1974, Миркин, 1995, 2001, Злобін, 1993, Бурда, 2002) з регулюванням чисельності бурянів у посіві до економічно безпечного рівня. Показники продукційного процесу, росту і формоутворення культурних рослин і бурянів вивчали на основі класичних методів аналізу росту рослин (Робертс, 1998, Карманова, 1976, Hunt, 1978 та. ін.). На підставі прийнятої у віталітетному аналізі методики (Злобін, 1989) були встановлені діагностичні ознаки віталітету семи видів бурянів: Cirsium arvense - загальна надземна фітомаса W, фітомаса листків WL, маса генеративних органів WG; Sonchus arvensis - загальна надземна фітомаса W, фітомаса листків WL, маса генеративних органів WG; Melandrium album - загальна надземна фітомаса W, розмір листкової поверхні А; Setaria glauca - загальна надземна фітомаса W, загальна кущистість NB, маса генеративних органів WG; Fallopia convolvulus - загальна надземна фітомаса W, розмір листкової поверхні А, маса генеративних органів WG; Chenopodium album - загальна надземна фітомаса W, розмір листкової поверхні А, маса генеративних органів WG; Stachys annua - загальна надземна фітомаса W, розмір листкової поверхні А, фітомаса генеративних органів WG. На підставі геоботанічних описів агрофітоценозів методами дисперсійного і дискримінантного аналізів показано, що сегетальна флора утворює достатньо самостійний блок: з культурними рослинами з 33 видів найпоширеніших видів бурянів виявились статистично звязаними тільки 5 видів.На основі комплексного підходу з використанням широкого арсеналу сучасних методів морфометрії і популяційної біології вивчено сім видів бурянів, характерних для Лісостепової зони України, у посівах зернових, бобових і крупяних культур. Сегетальна флора утворює достатньо самостійний блок: із загального списку видів статистично достовірно спорідненими з культурними рослинами виявились 9 видів, що вказує на континуальний характер агрофітоценозів. Порівняння ростових і формоутворюючих процесів бурянів у роки з типовими умовами зволоження і в посушливі показало: і в культурних рослин, і у бурянів посушливі умови пригнічували продукційний процес. В залежності від виду культури і щільності посіву в бурянів виявлено здатність перенаправляти алокацію речовин на ріст у висоту як основний механізм конкуренції за світло. Багатовимірна алометрія і обчислення коефіцієнтів канонічної кореляції для вегетативних і генеративних структур бурянів показали, що у формоутворенні особин бурянів у різних умовах зберігається високий рівень цілісності, зокрема, розвиток вегетативних структур пропорційний розвитку генеративних: коефіцієнти канонічної кореляції «вегетативні структури - генеративні структури» лежать в амплітуді від 0,89 до 0,98.