Історія розвитку структуралізму. Застосування знакової теорії у гуманітарних науках. Позитивні і негативні наслідки його ви користування у естетиці. Визначний французький теоретик Ролана Барта як провідна фігура структуралізму, його біографія, діяльність.
Структуалістична і герменевтична естетика В основу поняття «структуралізм» покладено латинський термін «structura» (будова, взаєморозташування окремих частин чого-небудь, порядок). Структуралізм почав складатися у 20-30-х роках XX століття, а в 60-80-х роках зазнав найрізноманітніших філософських і естетико-мистецтвознавчих інтерпретацій. Визначити причини появи структуралізму саме як естетичної концепції досить складно тому, що взаємовплив соціальних і теоретико-методологічних передумов виникнення окремих його шкіл відбувався в різних історичних і наукових обставинах. Найбільше поширення структуралізм узагалі й структуралістська естетика зокрема дістали у Франції, і їх звичайно повязують з іменами К. Леві-Стросса, М. Фуко, Ж. Лакана, Р. Барта та ін. Структурний метод - це виявлення структури, сукупності відношень, стійкої основи будь-якого обєкта, системи правил, спираючись на які можна розчленити обєкт, отримати на його фундаменті нові «часткові» обєкти, з одного обєкта мати два, три й т.д. Батько Барта загинув у роки першої світової війни, і мати з Роланом переїжджають до Парижа, де хлопець дістає класичну гуманітарну освіту - спочатку в ліцеях Монтеня і Людовіка Великого, а потім у Сорбонні. У 1948-1950 роках Барт працює за кордоном (Бухарест, Александрія), де знайомиться з методологічними проблемами лінгвістики як гуманітарної науки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
