Стрес-індукована ішемія міокарда та порушення ритму серця у пацієнтів з гострим одонтогенним болем - Автореферат

З‘являються все нові докази того, що психоемоційний стрес впливає на розвиток ішемічної хвороби серця (Л.Г. У практично здорових осіб при модельованій психоемоційній напрузі стрес-індукована ішемія відзначається в 16-20,6%, у хворих на ішемічну хворобу серця - до 55% спостережень (P.C. Гострий біль як природна модель психоемоційного стресу активізує центральну та вегетативну нервову систему, сприяє численним змінам в діяльності серцево-судинної системи (Г.Г. Завдання дослідження: Визначити частоту ЕКГ-змін ішемічного характеру та порушень ритму серця у пацієнтів з гострим одонтогенним болем. Встановити звязок між показниками варіабельності серцевого ритму, катехоламінами плазми крові, гемодинамічними та гематологічними показниками у пацієнтів з стрес-індукованою ішемією міокарда та порушеннями ритму серця, що викликані гострим одонтогенним болем.Порівняльний аналіз ЕКГ-змін пацієнтів в стані психоемоційної напруги зі станом спокою виявив у 35,2% стрес-індуковану ішемію міокарда та у 10,9% - порушення ритму серця. В 20% спостережень аритмогенна реакція у відповідь на психоемоційну напругу супроводжувалась появою ознак ішемії міокарда - депресією або елевацією сегмента ST на 1 мм і більше, а у 75% пацієнтів порушення ритму серця й ознаки ішемії міокарда реєструвалися одночасно. Для визначення стану гострої психоемоційної напруги методом варіабельності серцевого ритму необхідно виділяти перехідні процеси - повільні і неперіодичні складові спектру коливань серцевого ритму. Баєвського, які є функціями моди Мо, амплітуди моди АМО і варіаційного розмаху Х кардіоінтервалів всього запису, не несуть в собі інформацію про інтенсивність зазначених перехідних процесів і дозволяють судити про ступінь психоемоційної напруги тільки в умовах вираженого тривалого впливу стресорних факторів. Індекс адаптації визначає відсоткову частку потужності повільної і неперіодичної складових у загальному спектрі серцевого ритму, що і дозволяє використовувати його для обєктивної оцінки гострої психоемоційної напруги в умовах адаптації організму до стресорних впливів.За даними варіабельності серцевого ритму 77% пацієнтів з гострим одонтогенним болем зазнають вираженої психоемоційної напруги або перенапруги, 35,2% з них мають стрес-індуковану ішемію міокарда, 10,9% - порушення ритму серця. В 20% спостережень аритмогенна реакція у відповідь на психоемоційну напругу супроводжується появою ознак ішемії міокарда, у 75% пацієнтів одночасно спостерігаються порушення ритму серця й ознаки ішемії міокарду. Баєвським параметри “концентрації” і “розкиду” серцевого ритму, що традиційно використовують для оцінки вираженого тривалого впливу стресорних факторів, вірогідно не відрізняються при гострій психоемоційній напрузі від стану спокою і не можуть бути використані для визначення рівня стресу, викликаного гострим одонтогенним болем. Розроблений на підставі варіабельності серцевого ритму індекс адаптації дозволяє виділити перехідні процеси серцевого ритму, що визначають рівень гострої психоемоційної напруги в режимі реального часу. Показано, що одноразовий прийом блокатора бета-адренорецепторів пропранололу при психоемоційній напрузі, викликаній гострим одонтогенним болем, сприяє запобіганню розвитку стрес-індукованої ішемії та порушень ритму серця, а також призводить до нормалізації індексу адаптації; зменшення рівня катехоламінів плазми крові; зростання спектральних показників варіабельності серцевого ритму, що супроводжується перерозподілом активності частин спектру і відновленням симпато-парасимпатичного балансу.