Стресіндуковані морфофункціональні зміни надниркових залоз за різної довжини фотоперіоду (експериментальне дослідження) - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук СТРЕСІНДУКОВАНІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ЗА РІЗНОЇ ДОВЖИНИ ФОТОПЕРІОДУ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник: Пішак Василь Павлович, член-кореспондент АПН України, доктор медичних наук, професор Буковинський державний медичний університет МОЗ України, м. Офіційні опоненти: Шандра Олексій Антонович, доктор медичних наук, професор Одеський державний медичний університет МОЗ України, м. Захист відбудеться "9" квітня 2008 р. о 13.00 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 Одеського державного медичного університету МОЗ України (65082, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України (65082, м.Участь клітин мозкової речовини надниркових залоз, що синтезують основну кількість катехоламінів, у реакції організму на стресовий вплив стала предметом активного біохімічного вивчення. Слід зазначити, що одностайної думки щодо морфологічних та ультраструктурних змін, а також функціональної активності надниркових залоз досі немає, оскільки відомі різні моделі та тривалість індукування стресу. Водночас, питання про властивості епіталону та можливість корекції ним порушень морфофункціонального стану надниркових залоз при стресі залишається невивченим. Отже, не викликає сумніву актуальність дослідження стресіндукованих змін морфофункціонального стану надниркових залоз за умов різної функціональної активності ШЗ, зясування впливу синтетичного пептидного чинника ШЗ - епіталону на надниркові залози, як антистресового та ритморегулювального агента. Зясувати роль епіталону у механізмах корекції відхилень морфофункціонального стану надниркових залоз при стресі залежно від довжини фотоперіоду.Нами проведено три серії експериментів: І серія - визначення морфофункціонального стану надниркових залоз при іммобілізаційному стресі на фоні фізіологічної активності ШЗ; ІІ серія - визначення морфологічних та функціональних особливостей будови надниркових залоз в умовах стресу на фоні гіперфункції ШЗ; ІІІ серія - визначення морфофункціонального стану надниркових залоз при стресі на фоні гіпофункції ШЗ. Тварини кожної з серій досліду розподілені на три експериментальні групи: 1-ша група (контрольна) - інтактні щури, які виводилися з експерименту одночасно з дослідними тваринами для визначення контрольних показників; 2-га група - щури, яким моделювали гострий іммобілізаційний стрес; 3-ю групу складали тварини, яким за 1 год до стресу уводили епіталон. Так, якщо в інтакних тварин максимальний вміст кортикостерону у плазмі крові визначався в ранкові години (119,2±5,84 нмоль/л) з поступовим зниженням впродовж доби, то у тварин з гіпофункцією ШЗ цей показник був вищий в усіх групах у 2-5 разів зі зміщенням акрофази та порушенням ритму секреції кортикостерону. Якщо у тварин, які перебували за фізіологічних умов освітлення, цей показник складав 43,5 %, то у щурів, які знаходилися при постійному освітленні, амплітуда ритму секреції знижувалася до 19,2 %. циркадіанна надниркова стрес епіталон У тварин, які перебували при постійному освітленні, відмічались ознаки активації САС та посиленого функціонування надниркових залоз, що проявлялося підтриманням підвищеного рівня адреналіну в плазмі крові, показники якого в 1,5 раза вищі, ніж в інтактних тварин і досягали 18,0±0,49 нмоль/л.У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та нове висвітлення наукової проблеми, що полягає в розкритті сутності циркадіанних перебудов структури та функцій надниркових залоз на фоні різного функціонального стану шишкоподібної залози. Між концентрацією катехоламінів і кортикостероїдів у плазмі крові та морфологічною організацією клітин надниркових залоз впродовж доби існує кореляційний звязок. Зміна світлового режиму (постійне освітлення, постійна темрява) порушують інтегральні показники циркадіанних ритмів надниркових залоз. За умов гіпофункції шишкоподібної залози розвивається десинхроноз добової активності надниркових залоз, що свідчить про істотний вплив шишкоподібної залози на їх діяльність. Моделювання іммобілізаційного стресу супроводжується характерною активацією кори надниркових залоз та симпато-адреналової системи і призводить до підвищення вмісту в плазмі крові адреналіну до 27,1±0,71 нмоль/л, норадреналіну - до 85,2±1,33 нмоль/л, кортикостерону - 198,0±7,44 нмоль/л.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ