Проблема стратегії життя особистості як фактора розвитку суспільства, способу вирішення життєвих завдань, що надає особистості спрямованості в реалізації її як суб’єкта власної долі. Механізм взаємодії соціального капіталу та стратегії життя особистості.
Стратегія життя особистості як фактор розвитку суспільства Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукНауковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Лепський Максим Анатолійович, Запорізький державний університет, доцент кафедри теорії та практики управління. кандидат філософських наук, доцент, Додонова Віра Іванівна, Донецький юридичний інститут МВС України, доцент кафедри кримінального права. Захист відбудеться 11 лютого 2005 року о 1530 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.01 Запорізького державного університету за адресою: 69063, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Запорізького державного університету за адресою: 69063, м.Актуальність теми дослідження обумовлена обєктивними процесами розвитку суспільства та посиленням ролі людського фактора, який визначає специфіку, динаміку і темпи розвитку суспільства, особливо в кризові періоди, на етапах якісного перетворення суспільних структур. Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена також практичною значимістю питань, вирішення яких сприятиме вдосконаленню процесу соціалізації індивідів, що спричиняє необхідність соціально-філософського аналізу проблеми взаємозвязку стратегії життя особистості з соціальним капіталом та її впливу на розвиток суспільства. Мета дисертаційної роботи полягає у вивченні проблеми стратегії життя особистості як фактора розвитку суспільства і такого способу вирішення життєвих завдань, який надає особистості певної спрямованості в реалізації її як субєкта власної долі. Стратегія життя особистості як фактор розвитку суспільства досліджувалася за допомогою відомих інструментів філософського пізнання: діалектичного підходу, згідно з яким були визначені принципи та закони, на основі яких проводилося дослідження; історико-філософського підходу, коли стратегія життя розглядається відповідно до періодів розвитку суспільства; герменевтичного підходу, що дозволив інтерпретувати різні визначення стратегії життя в рамках соціальної філософії; системного підходу, згідно з яким стратегія життя, особистості зокрема, розглядається як цілісна система; діяльнісного підходу й організаційного підходу, які дозволили визначити детермінанти та механізм оптимізації впливу стратегії життя особистості на суспільний розвиток. життя особистість суспільство соціальний уточнено поняття "стратегія життя особистості", яке, у вузькому сенсі, відображає процес виконання головного, довготривалого і стійкого життєвого завдання, характер якого залежить від індивідуальних характеристик (переваг) субєкта життя і ступеня невизначеності і нелінійності життєвого середовища (ситуації); у широкому - спосіб вирішення головного, довготривалого і стійкого завдання життя або його етапу, що наділяє діяльність субєкта певною спрямованістю;Розділ перший - "Методологічні аспекти вивчення стратегії життя особистості як фактора розвитку суспільства" - складається з двох підрозділів. Ройса актуалізували проблему самореалізації особистості, що ознаменувало орієнтацію філософської думки на розгляд людини не як істоти з недоліками, а як істоти, яка володіє величезним потенціалом розвитку як своєї індивідуальності, так і суспільства, спрямованого на досягнення ідеалів життя. У підрозділі 1.2 - "Специфіка соціально-філософського аналізу стратегії життя особистості як фактора розвитку суспільства" - аналізується сутність поняття "стратегія життя" та визначається методологія подальшого дослідження. Видові ознаки: стратегія життя визначає спосіб самовизначення особистості; стратегічний вибір залежить від цінностей субєкта життя; стратегія життя є механізмом регуляції соціальної поведінки; стратегія життя є засобом вирішення протиріччя в системі "особистість-суспільство". В основі унікальності й неповторності стратегії життя лежать ціннісні орієнтації особистості, на основі яких забезпечується процес вибору альтернатив; воля, завдяки якій особистість спроможна зосереджувати увагу й сили на необхідних значимих цілях; норми соціальних реакцій, які визначають специфіку відношення особистості до навколишнього світу і реакцію на обставини життя; сенс життя, який задає загальний напрямок і характер життєвої стратегії; ціль життя як майбутній стан, якого прагне досягти особистість; ідеал життя, який визначає оптимальні варіанти самореалізації особистості.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні генезису, природи, сутності, змісту стратегії життя особистості як фактора розвитку суспільства і виявленні напрямів оптимізації процесу формування і реалізації стратегії життя особистості в умовах сучасної України. Відзначені родові властивості: залежність сутності стратегії від процесу прийняття рішень, без якого неможливе вирішення життєвих проблем; вирішення життєвих проблем, які мають відношення до тривалого періоду життя та впливають на життя субєкта в цілому; ознаки мистецтва жити; обумовленість сен
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
