Національна економічна стратегія розвитку України. Головна мета інституційного забезпечення. Особливості попиту і пропозиції основного капіталу на фондовому ринку. Капіталовкладення в обігові ресурси. Оптимізація структури національного продукту.
Реферат з теми: Стратегія структурних перетворень Стратегія структурних перетворень Важливим компонентом національної економічної стратегії України є стратегія структурних перетворень. Вона передбачає реструктуризацію функціонуючого капіталу і праці, виробничих відносин та створюваного національного продукту. Така стратегія зумовлена неефективністю функціонування праці та капіталу, переважанням капіталу балових виробництв, недостатньою кількістю капіталу, сучасних технологій, інституційних передумов у галузях соціальних виробництв. За таких умов неможливо сподіватися на економічне зростання, бо воно є результатом цілеспрямованої та збалансованої державної політики реформ, спрямованої на активізацію процесів виробничої функції: B = F (T.K) Метою політики реформ має бути: досягнення високих темпів зростання валового випуску - В: зменшення матеріальних затраті в у валовому випуску В = ІФ Д; збільшення частки валового внутрішнього продукту ТД у валовому випуску В = ІФ 4- ТД; отримання структури валового внутрішнього продукту щодо потреб країни Д = Д, Д, де Д, - частка ВВП сфери виробництва, Д„ - частка ВВП сфери послуг. Економічне зростання можливе за радикальних структурних перетворень, що мають охоплювати такі найсуттєвіші аспекти: -правильний вибір національних політичних, внутрішніх і зовнішніх економічних пріоритетів, які б гарантували самофінансування України на найближчу перспективу і партнерську співпрацю з усіма країнами світу; -створення інституційних умов для надходження прямих капіталовкладень і ефективного функціонування всіх підприємств; -зміна якості основного капіталу, мислення та якості трудового капіталу, а також якості та структури обігового капіталу; -встановлення оптимальних міжгалузевих пропорцій і розміщення продуктивних сил. Процес приватизації повинен завершуватися чітким відокремленням приватної та неприватної власності, що можливе завдяки: а)перетворенню бюджетних організацій і державних підприємств за юридичною формою на компанії, тобто їх реформуванню в незалежні в бухгалтерському обліку підприємства-юридичні особи; б)здійсненню реальної приватизації (переходу прав власності від підприємств до приватних субєктів економічної діяльності); в)подальшому поліпшенню ринкових умов, доцільному в середньостроковій перспективі за такими напрямами: - посилення ролі Фонду Державного майна України у проведенні приватизації як безповоротного процесу визначення чітких форм і структур власності та контролю для підприємств, які не підлягають приватизації; активізація постприватизаційної політики з метою прискорення реструктуризації приватизованих підприємств шляхом посилення їх фінансування та залучення капіталовкладень. 3.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
