Стратегія розвитку інформатизації національної економіки - Автореферат

Недостатнє висвітлення та наукове дослідження проблем, повязаних з формуванням стратегії розвитку інформатизації національної економіки, основними напрямами її функціонування, взаємозвязками та взаємозалежностями, вимагає подальшого розвитку теоретичної бази, методичних підходів до реформування програм і планів інформатизації економіки (національного, галузевого, регіонального, місцевого і локального рівнів). визначити сутність та розширити поняття «інформатизація», «інформаційний потенціал», «стратегія інформатизації національної економіки»; Досліджено національну економіку у період ринкових перетворень, обґрунтовано, що стратегія розвитку процесів інформатизації національної економіки виступає в сучасних умовах як один з її найважливіших чинників, надано авторське тлумачення термінів «інформатизація», «інформаційний потенціал», «стратегія інформатизації національної економіки», визначено процес інформатизації як комплекс заходів технічного, економічного, соціального характеру, які спрямовані на повне використання вичерпного і достовірного знання в сучасних умовах. Це стагнуюча криза, яка носить системний характер, що підтверджують проаналізовані та обґрунтовані положення: постійне зростання обсягу інформації при безперервному зниженні її якісних параметрів; підвищення цін на інформаційні продукти та послуги (без відповідного звязку з якісними змінами); збільшення обсягів неопублікованої інформації та документації після застосування технологічних складових інформатизації; брак методик оцінки ефективності впровадження інформатизації; відсутність комплексної оцінки інформатизації та визначення комплексних параметрів її розвитку тощо. Визначена та обґрунтована систематизація напрямів, що регулюють розвиток процесів інформатизації, передбачає подальше поглиблення наукових досліджень: проведення комплексного наукового вивчення інформатики та інформатизації; оцінку поточних станів процесу інформатизації національної економіки та її складових (діагностування, моніторинг, експертні дослідження, формування планів і прогнозів та інше); вивчення та поширення світового та вітчизняного галузевого досвіду інформатизації, а також позитивного досвіду інформатизації національної економіки на рівні окремих підприємств; створення матеріально-технічної бази інформатизації тощо.У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та практичне розвязання актуальної наукової проблеми, повязаної з формуванням положень щодо комплексного підходу до створення стратегії розвитку інформатизації національної економіки та її складових, рекомендовано напрями оцінки та паспортизації процесів інформатизації, розширено показники оцінки відповідних процесів за умов формування ринкової економіки України. Обґрунтовано, що недостатнє висвітлення та несформованість комплексних наукових досліджень питань розвитку процесів інформатизації передбачає формування засад з розробки стратегічних планів та програм (на рівні суспільства, регіонів, галузей, підприємств), а також потребує теоретико-методологічного визначення комплексності процесів інформатизації національної економіки. Розроблено теоретико-методологічні основи стратегії розвитку інформатизації національної економіки на основі аналізу вітчизняного та світового досвіду та визначено послідовність трансформації суспільства від індустріального з економіко-теоретичною парадигмою до постіндустріального - інформаційного суспільства, парадигмою якого стає людина у всьому багатстві здібностей і потреб, а інформація як знання перетворюється на стратегічний ресурс. Сформульовано визначення економічних категорій «інформатизація», «інформаційний потенціал», «стратегія інформатизації національної економіки», адекватні сучасним уявленням системи управління, які розширюють можливості аналізу процесів розвитку основ стратегічного та тактичного планування. Інформатизація, котра здійснювалась в Україні, не має чітко вираженого системного та послідовного характеру, що сприяло розвитку цілої низки проблем та негативних процесів, найбільш важливими з яких є такі: відсутня єдина концепція стратегії розвитку інформатизації національної економіки; не сформовані її теоретичні та методологічні основи; відсутня оцінка реальної ситуації та поточних станів розвитку ринкового середовища, що не дає змоги науково обґрунтовувати (з урахуванням дії економічних законів) плани і прогнози розвитку галузей, окремих підприємств та суспільства в цілому; ринкові перетворення, що здійснювались, не мали орієнтації на чіткий економічний ефект, не були спрямовані на формування моделі інформаційної економіки; відсутність стратегії розвитку інформатизації національної економіки сприяла браку реальних індикаторів та критеріїв оцінки ефективності процесів.