Стратегія розвитку фінансового ринку України - Автореферат

Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справиРобота виконана у Державному вищому навчальному закладі “Українська академія банківської справи Національного банку України”. Науковий консультант - доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Єпіфанов Анатолій Олександрович, ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”, ректор Захист дисертації відбудеться 4 липня 2008 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 55.081.01 Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України” за адресою: 40030, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України” за адресою: 40030, м.Фінансовий ринок виник у результаті появи потреби в додатковій формі мобілізації коштів для фінансового забезпечення розвитку економіки держави, але крім того, він також є певним фінансовим барометром економіки, який ефективно працює при низьких темпах інфляції, стабільній законодавчій та нормативній базі, сприятливому політичному кліматі та певному балансі інтересів у суспільстві. Враховуючи незначний період функціонування, фінансовий ринок України порівняно із ринками економічно розвинутих країн має певні недоліки, які слід усунути, але для цього необхідно ретельно дослідити тенденції, що склалися у межах вітчизняного і міжнародного фінансового ринку. Дослідженню проблеми розвитку фінансового ринку та його значення для економічного зростання країни приділяється значна увага як вітчизняними, так і зарубіжними вченими. До звітів за даними темами увійшли дослідження автора щодо особливостей впливу банківської системи на розвиток фінансового ринку країни, пропозиції щодо формування консолідованого державного регулювання фінансового ринку, обґрунтування ключових параметрів стратегічного розвитку фінансового ринку України. У процесі дослідження залежно від його цілей і задач використовувалися наступні методи дослідження та аналізу економічних процесів: при обґрунтуванні категоріального апарату - метод наукових абстракцій; при визначенні закономірностей розвитку базових сегментів фінансового ринку, зокрема, ринку капіталу та грошового ринку - методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції; при розгляді впливу фінансового ринку на економічне зростання в країні - економіко-математичне моделювання; при обґрунтуванні ролі фінансових посередників у формуванні сучасної моделі вітчизняного фінансового ринку - методи порівняння, групувань, вибірок; при дослідженні взаємозвязків розвитку вітчизняного фінансового ринку і світової фінансової системи - методи кореляційно-регресійного аналізу; для обґрунтування стратегії розвитку фінансового ринку країни - методи наукової абстракції.У першому розділі “Теоретичні основи функціонування фінансового ринку України та особливості його регулювання” формалізовано місце фінансового ринку в системі економічних відносин країни, досліджено його значення як базового елемента фінансової системи в умовах формування ринкових відносин, на основі аналізу стану державного регулювання вітчизняного фінансового ринку та вивчення зарубіжного досвіду обґрунтовано сучасну модель його регулювання. У роботі доведено, що, по-перше, масштаб і ефективність фінансового ринку позитивно повязані з темпами економічного зростання; по-друге, взятий в цілому, фінансовий ринок є чинником економічного зростання (використання окремих сегментів фінансового ринку, а саме грошового або ринку капіталу, не завжди доречно); по-третє, в країнах з низьким рівнем економічного розвитку економічне зростання переважно відбувається внаслідок акумулювання капіталу, у той час як у розвинених країнах він, як правило, обумовлений ефективністю й продуктивністю факторів виробництва; по-четверте, канали зростання можуть асоціюватися з банками в менш розвинених країнах і з ринками в більш розвинених країнах. На підставі здійсненого ретроспективного аналізу розвитку фінансового ринку України, а також шляхом дослідження змін нормативно-законодавчого забезпечення та їх впливу на формування моделі фінансового ринку (банкоцентричної, ринково орієнтованої, трансформаційної) удосконалено періодизацію етапів розвитку фінансового ринку, а саме: виділено підготовчий (1991-1995 рр.) та три базові етапи - приватизаційний (1996-2000 рр.), постприватизаційний (2001-2005 рр.) та стабілізаційний (з 2006 року).

Основний зміст дисертації