Стратегія підприємства за умов невизначеності середовища господарювання (Методологічний аспект) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукМетою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних основ формування стратегії підприємств в умовах невизначеності середовища господарювання та обґрунтування науково-методичних і практичних рекомендацій щодо розробки заходів організаційно-структурної, асортиментної, маркетингової та інноваційної політики, що спрямовані на забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в умовах інтеграції України у світову господарську систему, де невизначеність середовища господарювання відіграє найсуттєвішу роль. визначити умови та можливі напрямки протидії невизначеності середовища господарювання на рівні стратегічної діяльності підприємства, а також наслідки ефектів невизначеності в стратегії підприємств; сформувати організаційно-економічний механізм досягнення стійкості підприємства в умовах невизначеності середовища господарювання й забезпечення конкурентоспроможності підприємства на рівні формування організаційно-структурної та маркетингової стратегії; Для досягнення сформульованої мети й вирішення конкретних задач в дисертаційній роботі були використані такі загальнонаукові і спеціальні методи: наукової абстракції - для формулювання моделі розвитку економічних систем під впливом невизначеності середовища господарювання; системного аналізу - для вивчення системи факторів ринкової невизначеності; теорії розвитку динамічних систем - для прогнозування наслідків маркетингової, організаційно-структурної та інноваційної стратегії підприємств та вивчення впливу процесів глобалізації економіки на поведінку підприємств; системного підходу - для розробки організаційно-економічного механізму забезпечення стабільного розвитку та накопичення конкурентних переваг підприємства. Результати виконаного дослідження у своїй сукупності вирішують важливу науково-прикладну проблему щодо створення теоретико-методологічних основ формування асортиментної, маркетингової, інноваційної та організаційно-структурної політики підприємств в умовах інтеграції України у світову господарську систему, коли невизначеність середовища господарювання починає грати визначальну роль у контексті стратегічного розвитку, і зводяться до наступного: вперше проведено формалізацію чинників невизначеності, що діють на підприємство на різних ієрархічних рівнях економічної системи, та виявлений механізм їх впливу на маркетингову й організаційно-структурну стратегію підприємства і на процес накопичення конкурентної переваги, який полягає у тому, що чинники невизначеності є причиною відхилення від ідеальної стратегії діяльності;У першому розділі “Теоретичний аналіз економічної сутності невизначеності середовища господарювання та ефектів її впливу на стратегію підприємств” побудовано теоретичний базис розробки стратегії підприємств в умовах невизначеності середовища господарювання, розроблено класифікацію проявів невизначеності середовища господарювання на різних ієрархічних рівнях економічних систем, розкрито обєктивний характер цього феномену, а також встановлені загальні проблеми, що виникають в наслідок впливу невизначеності на стратегію діяльності підприємств. Доведено, що багаторівнева розгалужена система факторів невизначеності середовища господарювання спричинює суттєве ускладнення організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства, який повинен базуватися на підставі взаємоузгодженої довгострокової асортиментної, маркетингової, організаційно-структурної та інноваційної стратегій. Для математичної інтерпретації взаємозвязку між напрямками розвитку замкнутої виробничо-економічної системи, до яких відносяться зміна кількості підприємств, збільшення гнучкості виробничої системи, поглиблення спеціалізації підприємств, збільшення масштабного фактора, розширення поточного асортименту продукції, введено категорію економічного простору (ЕП). У дисертації обґрунтований принцип заповнення ринкових ніш, котрий визначає характер взаємовідносин підприємств у замкнутій виробничо-економічній системі та дозволяє увязати можливі напрямки розвитку ВЕС під час зміни базових ринкових тенденцій, що формулюється таким чином: “Сумарне зростання виробництва різноманітних товарів за рахунок збільшення кількості підприємств є постійним для підприємства будь-якого розміру та ступеню спеціалізації”. Визначено, що граничними умовами для даного рівняння, які дозволяють моделювати наслідки стратегічного розвитку підприємства, є умови неможливості нескінченного збільшення кількості підприємств, необмеженого зростання гнучкості виробництва та безкінечного розширення асортименту продукції.

Основний зміст дисертації