Аналіз основних підходів до вивчення метафор та їх ролі у художньому тексті. Характеристика та застосування стратегій перекладу метафор при перекладі з італійської мови на українську. Варіанти перекладу метафор у творах різних італійських письменників.
Бриштен В.В.До XX століття вважалось, що пересічна людина розмовляє «звичайною» мовою, а, наприклад, письменники (а пізніше - журналісти та інші працівники медійної сфери) розширюють «звичайну» мову різними зворотами та художніми прийомами, такими, як, наприклад, епітет, алегорія, гіпербола, метафора, метонімія та інші. Термін «метафора» до лінгвістики прийшов із риторики, а загалом дослідження метафори почалось саме з «класичного періоду» історії. Саме в той час був сформований погляд на метафору, який потім, у XX столітті, буде розширений, та щодо нього буде запропонований висновок - метафора є невідємною приналежністю мови, яка необхідна для комунікативних, номінативних та, відповідно, пізнавальних цілей. То ж ми бачимо, що в «класичні» часи метафора, по-першу, сприймалась виключно, як щось дивне, та таке, що відходить від норми; нею користувались, коли було потрібно заповнити лексичний вакуум, і таким чином вона виконувала номінативну функцію, або з ціллю наповнити мову якимось новими фарбами, що було головною ціллю риторичної мови. В результаті аналізу доробку [11] англійського вченого було виявлено чотири основні способи передачі метафор з однієї мови на іншу: Дослівний переклад.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
