Стратегічний менеджмент - Курсовая работа

Стратегічний менеджмент - це концепція, нещодавно що зявилася практиці менеджменту. Передусім стратегічний менеджмент розглядає проблемою зростання і виживання великих організацій, але у час, коли малі підприємства грають таку істотну роль, їхні потреби у стратегічному менеджменті вже не можна ігнорувати. Бізнес відіграє важливу роль забезпеченні процвітання економіки, у створенні робочих місць, розвитку технологічних інновацій. У разі жорсткої конкурентної боротьби, і у ситуації фірми повинні як концентруватимуть свою увагу на внутрішньому станом справ, а й розробляти довгострокову стратегію поведінки, яка б їм встигати за змінами, що відбуваються у тому оточенні. Прискорення змін - у навколишньому середовищі, поява нових запитів й зміна позиції споживача, зростання конкуренції за ресурси, поява нових несподіваних можливостей бізнесу, відкритих досягненнями науку й техніки, розвиток інформаційних мереж, широка доступність сучасних технологій, зміна ролі людських ресурсів, і навіть низку інших причин сприяли різкого зростанню значення стратегічного управління.У узагальненому сенсі менеджмент означає професіоналізм і навіть мистецтво у справі управління організацією. Менеджмент - це ефективне керівництво, критерії оцінки риси якого змінюються залежно від типу організації, галузі, де він функціонує, його соціальній значимості і багатьох інших, параметрів. Так виникли школи й напрямки в менеджменті, що зробили акценти, наприклад, на мотивації та його взаєминах людей процесі роботи (школа людських і психологічна школа), вдосконаленні організаційних структур оптимізації трудових процесів (наукова організація праці), організаційної культурі, комунікаціях. Важливо, що виникнення різних шкіл і напрямків теорії менеджменту щоразу визначалося новими реаліями, із якими зіштовхувалися організації, працюючі, передусім, у сфері бізнесу. Обмежуючись поки найбільш загальним поданням, за яким стратегічний менеджмент є процес планування, ухвали і здійснення діяльності організації у довгостроковій перспективі, відзначимо, що її виникнення як самостійної наукової дисципліни також було з новими умовами діяльності корпорацій, насамперед у США, що склалися до початку 60-х років.Стратегічне управління передбачає реалізацію наступних функцій[6]: а) визначення цілей фірми з урахуванням ринкової ситуації; Стратегія має відповідати ми такі питання: · яких нормативів з чинників конкурентоспроможності необхідно досягти у період, щоб бути конкурентоспроможним на конкретному ринку? Відповідно до законодавства в акціонерному суспільстві лише зібрання акціонерів-власників може приймати рішення про зміну статутного капіталу, продажу, купівлі, здачі у найм дорогого (понад десять% загальних активів) майна, розподілі прибутку (після сплати податків), емісії цінних паперів, реорганізації підприємств, відкритті і закриття філій тощо. У той самий час власник (зокрема фонд наразі державного майна) немає права втручатися у управління виробництвом (вибір постачальників, збут продукції, набір й працівників тощо.). Оцінка ефективності виробництва, у кінцевому підсумку характеризує результативність конкретних проектів та управління підприємством загалом.Поняття "стратегія" увійшло число управлінських термінів в 50-ті роки, коли проблема реакцію несподівані зміни у зовнішній середовищі придбала велике значення. Словники не допомагали, оскільки, слідуючи військовому слововживанню, вони ще визначали стратегію як "науку і мистецтво розгортання військ для бою". На очах у протягом півстоліття американська промисловість чудово обходилася без будь-якої стратегії, і вони запитували, вона раптом стала потрібна і її від нього користь фірмі. Можливі спроби здійснення горизонтальній інтеграції, коли він фірма намагається встановленню контролю над своїми конкурентами; стратегія розвитку ринку, яка полягає у пошуках нових ринків для вже виробленого продукту; стратегія розвитку продукту, передбачає вирішення завдання зростання з допомогою виробництва нового продукту, який реалізуватися цього разу вже освоєному ринку. Вирізняють дві основні типу стратегії інтегрованого зростання: стратегія зворотної вертикальної інтеграції спрямовано зростання фірми з допомогою придбання або ж посилення контролю за постачальниками, і навіть з допомогою створення дочірніх структур здійснюють постачання; стратегія вперед що йде вертикальної інтеграції виявляється у зростанні фірми з допомогою придбання або ж посилення контролю над структурами, які перебувають між фірмою і кінцевим споживачем, саме системами і розподілу і продажу.Стратегічний аналіз вимагає чіткого розуміння у керівництва того якій нині розвитку перебуває підприємство, як вирішувати, куди рухатися. Добре проведена бізнес-діагностика сильних і слабких сторін діяльності підприємства дає реальну оцінку його ресурсів немає і можливостей, і навіть є відправною точкою розробки стратегії.

План

Вступ

1. Теоретичні основи стратегічного менеджменту

1.1 Сутність і поняття стратегічного менеджменту

1.2 Функції та принципи стратегічного менеджменту

1.3 Види стратегій

2. Еволюція стратегічного менеджменту

2.1 Етапи процесу стратегічного менеджменту

2.2 Школи стратегічного менеджменту

3. Аналіз стратегічного управління для підприємства ТОВ Новоорская швейная фабрика "Уральський союз"

3.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства ТОВ Новоорская швейная фабрика "Уральський союз"

3.2 Використання стратегії управління для підприємства ТОВ Новоорская швейная фабрика "Уральський союз"

Висновок

Список літератури