Проблема українського фактору в процесі формування системи безпеки в Центральній Європі у 1920 рр. Стратегічні мотиви у процесі інкорпорації українських етнічних територій до складу Польщі, Румунії й Чехословаччини у ході формування Версальської системи.
При низкой оригинальности работы "Стратегічне значення українських етнічних територій у процесі канстеляції Центральної Європи в 1920-ті рр.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
СТРАТЕГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЕТНІЧНИХ ТЕРИТОРІЙ У ПРОЦЕСІ КАНСТЕЛЯЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ В 1920-ТІ РР. Павло Сацький Кандидат історичних наук, доцент ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» У статті досліджується проблема українського фактору в процесі формування системи безпеки в Центральній Європі у 1920-ті рр. Розглядаються стратегічні мотиви у процесі інкорпорації українських етнічних територій до складу Польщі, Румунії й Чехословаччини у ході формування Версальської системи. Також, значна увага приділяється проблемі формування союзницьких відносин між країнами Центральної Європи, яка мала на меті протидію німецькому й угорському реваншизму та радянським експансіоністським намірам. Висвітлюється роль у процесі формування регіональних союзів у Центральній Європі Франції, Великобританії, Німеччини й СРСР. Ключові слова: українське питання, стратегічна цілісність, Підкарпатська Русь, Версальська система, система безпеки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
