Стратегічне управління ефективністю підприємств у постприватизаційний період (на матеріалах Закарпатської області) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальностю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (виробництво одягу). Поглиблено сутність понятійно-категоріального апарату стратегічного управління, розкрито авторське трактування дефініції «барєри ефективності стратегічного управління», запропоновано їх класифікацію. Здійснено аналіз економічної діяльності підприємств із виробництва одягу Закарпатської області в постприватизаційний період, який дозволив хронологічно виділити три відмінні етапи в їх розвитку. Ключові слова: стратегічне управління, ефективність, постприватизаційний період, барєри ефективності стратегічного управління. Дана авторская трактовка дефиниции «барьеры эффективности стратегического управления», которые представляют собой препятствия, возникающие на конкретном этапе стратегического управления предприятием при осуществлении определенной производственной функции, следствием которых является увеличение издержек производства и снижение эффективности хозяйственной деятельности, что должно учитываться при формированиии стратегии хозяйственной деятельности предприятия.Використання нових виробничих та управлінських технологій, посилення конкуренції, глобалізація світової економіки зумовлюють необхідність застосування стратегічного підходу до управління вітчизняними підприємствами. Це зумовлює потребу у формуванні адекватних механізмів стратегічного управління ними в напрямі підвищення ефективності і як наслідок - зростання рівня прибутковості. Подальший аналіз концепції стратегічного управління дає можливість систематизувати та виокремити його характерні риси, які базуються на певному поєднанні системного, ситуаційного та цільового підходів до діяльності підприємства, що трактується як відкрита соціально-економічна система; орієнтує на вивчення умов, в яких воно функціонує, та дозволяє сформувати адекватні цим умовам системи стратегічного управління, які відрізняються одна від одної залежно від специфіки господарської діяльності підприємства та характеру зовнішньоекономічного середовища; концентрує увагу на необхідності збору та застосування баз стратегічної інформації. Серйозної наукової розробки потребують проблеми, звязані з впливом ендо-і екзогенних факторів на процес управління, врахування мінливості і динамічності ринкової конюнктури, пошук інваріантних моделей стратегічного управління господарською діяльністю тощо. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що: Вперше: - здійснено класифікацію барєрів ефективності стратегічного управління, тобто перешкод, які виникають на конкретному етапі стратегічного управління підприємством при здійсненні певної виробничої функції, наслідком яких є зростання витрат виробництва та зниження ефективності господарської діяльності, що повинно враховуватись при формуванні стратегії останньої;У першому розділі ”Теоретико-методичні основи стратегічного управління виробничими субєктами в ринкових умовах господарювання” зясовується сутність та принципи стратегічного управління, поглиблено теоретико-методичні підходи до оцінювання його ефективності, здійснено теоретичний аналіз та запропоновано класифікацію барєрів, які виникають на етапі формування господарської стратегії виробничих обєктів. Ефективність стратегічного управління визначається як відношення приросту прибутку до приросту капіталу, який авансовано саме в реалізацію заходів, передбачених стратегічним планом розвитку підприємства, тобто похідною. Враховуючи те, що процес стратегічного управління супроводжується численними перешкодами, що загалом знижують його ефективність, у роботі здійснено класифікацію барєрів, під якими розуміються перешкоди, що виникають на конкретному етапі функціонування підприємства і призводять до зростання витрат виробництва та зниження його конкурентоздатності. Що стосується природи субєктивних барєрів стратегічного управління, то вони є похідними від організації менеджменту на підприємстві, виробничого процесу, налагодженості процесів постачання та збуту продукції. В другому розділі «Стратегічне управління ефективністю роботи підприємств з виробництва одягу в постприватизаційний період у Закарпатській області» проведено аналіз економічної ефективності діяльності підприємств з виробництва одягу в умовах зміни форми власності, здійснено оцінювання впливу стратегічного управління ними на ріст конкурентоспроможності виробництва та проаналізовано стан їх фінансово-господарської діяльності.Глобалізація сучасної світової економіки не тільки зумовлює необхідність, але й створює відповідні умови для розвитку стратегічного управління підприємствами.

2. Основний зміст дисертації