Стратегічне планування природно-техногенної безпеки в містах України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРобота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України. Науковий керівник доктор географічних наук, професор Степаненко Анатолій Васильович, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідувач відділу регіональних проблем національної безпеки. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Пашенцев Олександр Іванович, Національна академія природоохоронного і курортного будівництва Міністерства освіти і науки України, декан факультету економіки і менеджменту; Захист відбудеться “4” січня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м.Саме тому постає питання щодо впровадження стратегічного планування природно-техногенної безпеки, суть якого полягає в розробці стратегічних рішень як компонентів управління безпекою в містах України. Сьогодні стратегічне планування природно-техногенної безпеки в Україні потребує вдосконалення теоретико-методологічних, правових, організаційних питань та практичних проблем використання методів стратегічного планування. Різні аспекти та окремі підходи до дослідження природно-техногенної безпеки, а також стратегічного планування висвітлено у працях вітчизняних та зарубіжних науковців і фахівців, серед яких варто відзначити Агаркову Н., Бистрякова І., Близнюка А., Вакуленка В., Волошина С., Гіроль М., Громова А., Данилишина Б., Долішнього М., Дорогунцова С., Желібо Є., Качинського А., Мамонтову В., Одинця О., Олійника Я., Пашенцева О., Підкамінного І., Пістуна І., Ральчука О., Степаненка А., Стрикленда А., Татаркіна А., Томпсона А., Фатхутдінова Р., Федорищеву А., Хвесика М., Хлобистова Є., Черваньову І., Шарова Ю., Шевчука В., Шершньову З., Яцика А. та інших. Виконані автором дослідження за темою дисертації безпосередньо повязані з науково-дослідними роботами Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема темами: 3.1.5.63 “Схеми (прогнози) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року” (номер державної реєстрації 0104U003168), у межах якої автором здійснювалася розробка із стратегії гарантування природно-техногенної безпеки м. Для розвязання поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувалися сучасні методи дослідження, зокрема: системно-структурний - як запорука цілісного сприйняття обєкта дослідження і комплексного аналізу звязків елементів у межах досліджуваної проблеми в цілому, визначення сутності, структури та основ управління природно-техногенною безпекою; проблемно-орієнтований - як засіб наукового обґрунтування стратегічних пріоритетів удосконалення системи безпеки та їх економічного аспекту; статистичного аналізу - для дослідження стану, динаміки і структури надзвичайних ситуацій у містах України; регресійно-кореляційного аналізу - для оцінки ефективності управління природно-техногенною безпекою в містах України; економіко-математичний - для розрахунку індексу ризику життєдіяльності населення регіонів України; інформаційно-компютерний - для аналізу рівня природно-техногенної безпеки, визначення її тенденцій, обґрунтування організаційно-економічного механізму і стратегії її гарантування; метод моделювання - для обґрунтування практичних рекомендацій щодо стратегічного планування природно-техногенної безпеки та підвищення її рівня у містах.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади стратегічного планування природно-техногенної безпеки» розкрито зміст поняття природно-техногенної безпеки як економічної категорії, висвітлено основи стратегічного планування природно-техногенної безпеки міст і визначено методичні підходи до її дослідження. Стратегічне планування як один із інструментів управління безпекою в умовах гострих сучасних природно-техногенних проблем у містах України набуває особливої актуальності, оскільки дає змогу перейти від ситуаційного управління, орієнтованого лише на подолання поточних і виникаючих проблем, до стійкого в часі, заснованого на прогнозах і розрахунках різних варіантів майбутніх подій. У ході дослідження встановлено, що стратегічне планування природно-техногенної безпеки передбачає як попередження і зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного походження, так і скорочення масштабів їх наслідків у разі виникнення. Обґрунтовано, що процес стратегічного планування природно-техногенної безпеки в місті складається з декількох етапів: визначення місії і цілей; аналіз середовища, який включає збір інформації, аналіз сильних і слабких сторін навколишнього середовища міста, потенційних можливостей на підставі наявної зовнішньої і внутрішньої інформації; вибір оперативних цілей та завдань; моніторинг та контроль виконання, а також корегування стратегічного плану.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ