Стратегічне планування економічної діяльності господарських комплексів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬВ умовах ринкових відносин і глобалізації економіки зростає роль стратегічного підходу до планування економічної діяльності господарських комплексів на основі врахування сукупності чинників, що забезпечують їх ефективність у довгостроковому періоді, зокрема взаємозвязків між підприємствами, зумовлених технологічними процесами підготовки та використання сировинної бази, а також випуску готової продукції. З іншого боку, питання розробки стратегії та стратегічних планів роботи для більшості вітчизняних господарських комплексів та їх первинних ланок є новими та не відпрацьованими у практичній діяльності, а переваги методології стратегічного планування, яка успішно застосовується у зарубіжній практиці, недостатньо вивченими та обґрунтованими. Вивчення цінного закордонного досвіду у сфері стратегічного планування діяльності складних господарських систем, його адаптація до вітчизняної галузевої специфіки має наукове і практичне значення для економіки окремого регіону та господарських комплексів, що визначають стратегічні перспективи його розвитку. Базові теоретичні та прикладні аспекти здійснення стратегічного планування висвітлені у працях зарубіжних вчених, починаючи з кінця 60-х років (початку його активного використання в економіці). Наукова новизна отриманих в дисертаційному дослідженні результатів визначається сукупністю теоретичних і прикладних положень, висновків і рекомендацій щодо формування механізму стратегічного планування економічної діяльності господарських комплексів на прикладі лісогосподарських комплексів регіону, зокрема: Вперше: - розроблено методичний підхід до організації процесу стратегічного планування економічної діяльності регіональних лісогосподарських комплексів, який базується на закріпленні за кожним рівнем управління функцій по розробці планових документів із синхронізацією завдань виконавчих органів, що дозволить забезпечити систему противаг між функціональними та галузевими структурами управління, а також баланс інтересів між лісокористувачами та територіальними громадами;У вступі обґрунтовані актуальність теми, мета та завдання дослідження, сформульовані наукова новизна та висновки щодо практичного значення одержаних результатів, описані форми їх апробації та використання.У дисертації під стратегічним плануванням розуміється сукупність дій, спрямованих на обґрунтування найважливіших рішень для майбутнього організації на основі єдиної сукупності принципів, ефективного механізму поєднання методів, важелів та ресурсів, спрямованих на досягнення цілей з врахуванням зовнішніх обмежень. Стратегічне планування включає процес ідентифікації місця організації у ринковому середовищі, визначення місії та цілей, ресурсів, необхідних для їхнього досягнення, і політики, спрямованої на використання цих ресурсів. Вказані вище проблеми зумовлюють необхідність розробки дієвого інструментарію стратегічного планування регіонального розвитку з метою вчасного виявлення першопричин деструктивних тенденцій у регіональних господарських комплексах, методологічного забезпечення корекції напрямків та пріоритетів, закладених у регіональних програмах, ліквідації інституційних та організаційних суперечностей у системі регіонального управління. Стосовно вирішення проблем розвитку лісогосподарських комплексів стратегічне планування передбачає визначення місії та стратегічних цілей, проведення ґрунтовного аналізу та оцінки ресурсно-виробничого потенціалу, інтенсивності його використання, а також розробку стратегічного плану з детальним обґрунтуванням стратегії поведінки в умовах ринкового середовища. Це ставить додаткові вимоги до рівня організації процесу стратегічного планування економічної діяльності на лісогосподарських підприємствах і передбачає перегляд ряду базових засад всього механізму функціонування лісогосподарського комплексу (включаючи питання власності на лісові ресурси та організаційні форми господарювання) з метою його адаптації до ринкового середовища (створення відповідної ринкової інфраструктури), а також вирішення проблем фінансового забезпечення (удосконалення фінансового механізму).З метою закріплення позитивних тенденцій стабілізації і подальшого розвитку лісогосподарських комплексів регіону автором запропонована багаторівнева система стратегічного планування економічної діяльності, що передбачає, в доповнення до Обласної цільової програми „Ліси Волині”, запровадження практики розробки стратегічних планів на кожному рівні управління (табл.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ