Стратегічне партнерство в українсько-російських відносинах - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана на кафедрі країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка МАЙБОРОДА Олександр Микитович, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України кандидат політичних наук Захист відбудеться „19 „грудня 2005 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.29 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м.У звязку з цим обєктивна оцінка досягнутого рівня міждержавної взаємодії України та Російської Федерації дозволяє по-новому розставити геополітичні акценти в регіоні, підтвердити та зафіксувати факт суттєвої зміни геостратегічного становища обох держав. До того ж, незважаючи на проголошене у травні 1997 р. стратегічне партнерство в українсько-російських міждержавних відносинах, у них і досі спостерігається значний потенціал напруги та конфліктності, відчувається дистанціювання, а іноді й відчуження, що не може розцінюватися як нормальний стан взаємин двох демократичних держав, котрі прагнуть стати повноправними членами світової спільноти. Всебічне вивчення проблеми стратегічного характеру українсько-російських відносин у сучасних умовах диктується такими обставинами: схожістю транзитивних питань внутрішнього розвитку, що стоять перед двома країнами; територіальними розмірами обох держав, що є найбільшими на пострадянському просторі, від стану стосунків між котрими значною мірою залежить стабільність у регіоні; належністю України до зони геостратегічних інтересів Російської Федерації, без тісної співпраці з якою Росія не лише не зможе відбутися як європейська держава, але й не буде спроможна здійснювати свій вплив в Чорноморському регіоні, на Балканах та Придністровї; присутністю значної російської меншини в населенні України та української - в Російській Федерації, що потребує збереження дружніх відносин між обома народами; геополітичним сусідством України з Росією, що вимагає вироблення перспективної компромісної моделі взаємин держав, яка виключала б розвиток подій за схемою ескалації конфліктного потенціалу; амбівалентним станом політичних орієнтацій українського населення щодо зовнішньополітичної спрямованості нашої держави, який не можна ігнорувати і котрий змушує провести неупереджений аналіз даного сценарію розвитку українсько-російських відносин. Певною мірою цьому може сприяти спроба обєктивного аналізу українсько-російських відносин у різних сферах з подальшим виробленням практичних рекомендацій при моделюванні двостороннього співробітництва в контексті досліджуваної моделі взаємин. Виходячи з актуальності теми і враховуючи недостатній ступінь її розробки у вітчизняній та зарубіжній політичній науці, здобувач поставив за мету здійснити комплексний аналіз процесів та чинників, які обумовили формування ідеї стратегічного партнерства в українсько-російських взаєминах, розкрити фактори, що перешкоджають наповненню її реальним змістом.На підставі даного визначення виокремлено основні параметри стратегічного партнерства, до яких належать такі: обопільне визнання стратегічного характеру партнерства; спільні стратегічні інтереси та спільні підходи до їх реалізації в двох і більше сферах співробітництва; тривалий характер партнерських взаємин, які розвиваються по висхідній; наявність механізмів реалізації стратегічного партнерства; правове закріплення змісту і механізмів стратегічного партнерства у двосторонніх документах. значне місце в опрацюванні теми посідають опубліковані тексти договорів та угод, підписаних Україною та Російською Федерацією, документи двосторонніх конференцій та зустрічей, офіційні підсумки міждержавних переговорів, а також заяви й інші матеріали, що видаються міністерствами закордонних справ обох країн, які становлять друге коло джерел; Ці праці, написані в межах різних наукових дисциплін, обєднує те, що проблеми українсько-російських відносин згадуються в них лише побіжно, проте факти та оцінки авторів допомагають зрозуміти значення і причини багатьох подій та процесів, повязаних з відносинами між Україною та Росією. Чільне місце у вивченні формування двосторонніх відносин України та Російської Федерації належить російським вченим, які за спрямованістю аналізу можуть бути поділені на декілька підгруп: - до першої належать представники так званих національно-патріотичних кіл, які у теоретичній площині намагаються повернути у науковий обіг ідеї геополітики першої половини ХХ століття, де Україна розглядається як складова російського державного утворення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ