Аналіз інструментів державного впливу на фінансових посередників та розгляд їх особливостей. Розробка пропозицій щодо стратегічних засад та напрямів поліпшення інструментарію державного регулювання і нагляду за ринком небанківських фінансових послуг.
При низкой оригинальности работы "Стратегічні напрями поліпшення інструментарію державного регулювання і нагляду за ринком небанківських фінансових послуг України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Стратегічні напрями поліпшення інструментарію державного регулювання і нагляду за ринком небанківських фінансових послуг УкраїниСформовано стратегічні засади поліпшення інструментарію державного регулювання і нагляду за ринком небанківських фінансових послуг України. Наслідки глобальної фінансової кризи 2008 року актуалізували роль державних органів регулювання у процесах забезпечення стійкості ринку небанківських фінансових послуг і загострили питання розроблення стратегічних рішень поліпшення інструментів державного впливу, оскільки ринкові методи автоматичного врівноваження ринку не забезпечили достатню ефективність. На нашу думку, основними ж кроками, які повинні здійснити Нацкомфінпослуг спільно з Верховною Радою, Кабінетом Міністрів України, НБУ Держфінмоніторингом і Державною фіскальною службою з метою розв’язання зазначених проблем i досягнення визначених перспектив, є такі: 1) ухвалення нової редакції проекту закону України «Про страхування», в якому встановлюється підвищення вимог до платоспроможності страхових компаній, розроблених згідно з директивою ЄС Solvency II, яка акумулює підходи до достатності та якості фінансових ресурсів у страховиків, особливостей нагляду за ними і вимоги до звітності. Тому до цих установ державою застосовуються такі інструменти впливу: дотримання порядку реєстрації установи; ліцензування осіб, що здійснюють управління фондом; вимоги до розміру та порядку формування статутного капіталу; кваліфікаційні вимоги до працівників цієї сфери; установлення обмежень до видів пенсійних схем; вимоги до якості активів НПФ та їх диверсифікація; заборона нецільового використання активів; вимога щодо розмежування і відокремлення активів пенсійного фонду; установлення обмежень щодо розміру тарифів на послуги;унеможливлення оголошення установи банкрутом; відповідальність за порушення законодавства; застосування адміністративних чи фінансових санкцій. Зважаючи на той факт, що пенсійна реформа в Україні є стратегічним завданням влади та її безпосереднім обов’язком перед міжнародними організаціями, Нацкомфінпослуг має можливість реалізувати всі необхідні кроки подальшого розвитку цього сегмента ринку небанківських фінансових послуг, а саме: 1) на рівні Кабінету Міністрів і Верховної Ради України ініціювати створення системи гарантування пенсійних вкладів, яка, на наш погляд, не стільки недержавного пенсійного фонду, повинні складати фінансову звітність, що дозволяє контролювати обіг фінансових ресурсів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
