Стратегічні напрями антикризової підтримки металургійної галузі України - Статья

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ АНТИКРИЗОВОЇ ПІДТРИМКИ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИПідвищення конкурентоспроможності різних субєктів економічної діяльності в теперішній час є однією з найбільш актуальних проблем наукових досліджень внаслідок загострення конкуренції на світовому ринку і постійних змін конюнктурних, економічних, організаційних та інституційних умов господарювання. Досягнення конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і національної економіки в цілому багато в чому залежить від конкурентоспроможності видів економічної діяльності (галузей національного господарства), які мають власні, специфічні конкурентні переваги. В Україні питання забезпечення конкурентоспроможності різних обєктів, у тому числі металургійної галузі, і їх конкурентних переваг розглядали у своїх роботах О. Амоша, Л. Жаліло, Б.Заходи у сфері цін і тарифів, як правило, є прерогативою держави і можуть містити введення митних експортно-імпортних мит, квотування ввозу/вивозу того або іншого виду продукції, зміну (в основному зниження) рівня цін на продукцію (послуги) природних і державних монополій, на деякі імпортовані товари, а також контроль (прямий або непрямий) за ціноутворенням на продукцію галузі. На державному рівні ці заходи можуть включати моніторинг експортних цін на металопродукцію, підтримку при вирішенні спорів у рамках СОТ та ОЕСР, реалізацію інфраструктурних проектів тощо; на рівні господарюючих субєктів - маркетингові дослідження, зміну сортаменту продукції, що випускається, тощо [1]. Заходи, прийняті урядом України для виходу металургійної галузі та всієї національної економіки із кризи, відображено в законодавчо-нормативних актах: «Про першочергові заходи щодо стабілізації ситуації, яка склалася в гірничо-металургійному і хімічному комплексі», «Про затвердження плану негайних заходів щодо подолання негативних явищ у металургійній промисловості», «Про додаткові заходи щодо подолання фінансової кризи в Україні», «Про внесення змін до деяких законів України для мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості». Крім зазначених нормативно-правових документів, 10 листопада 2008 р. був підписаний «Меморандум взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і підприємствами гірничо-металургійного комплексу» [69], дія якого згодом кілька разів продовжувалася [2]. «Укрзалізниця», НАК «Нафтогаз України» й інші енергокомпанії зверталися до Кабінету Міністрів України з проханням скасувати преференції для металургів, мотивувавши це значними збитками, яких зазнають державні монополії через введення пільг для гірничо-металургійного комплексу, а також відмовою металургійних підприємств знижувати ціни на свою продукцію [3].З метою підвищення конкурентоспроможності металургійної промисловості України та переорієнтації її стратегічного розвитку відповідно із активним сценарієм необхідно удосконалити структуру металургійного виробництва, здійснити перехід до ресурсозберігаючої моделі розвитку галузі й посилення позицій внутрішнього ринку як основного споживача виробленої металопродукції (напівфабрикатів і готових високоякісних виробів).