Стратагемне мислення в моделюванні політичної поведінки - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі управління та євроінтеграції Національного педагогічного університету імені М.П. Науковий керівник - доктор філософських наук, професор Бех Володимир Павлович, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Парахонський Борис Олександрович, Національний інститут проблем міжнародної безпеки, завідувач відділу глобальної безпеки та європейської інтеграції; Захист відбудеться “09” вересня 2010 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.16 Національного педагогічного університету імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Еволюціонуючи разом із суспільним розвитком, політика та державне управління в різних культурах породили такий специфічний спосіб освоєння соціальної дійсності - стратагемне мислення, що дозволяє розробити непрямий спосіб перемоги у боротьбі за власні інтереси. У більш широкому сенсі, стратагемне мислення являє собою сукупність розумових операцій, спрямованих на освоєння суспільно-політичної дійсності за допомогою планування стратегічних прийомів та системи непрямих ходів, що застосовуються для досягнення прихованої мети, отримання переваги або перехоплення ініціативи в боротьбі. Через свою всезагальність проблема використання стратагемного мислення в політичній діяльності вже давно набула характеру філософської, хоча відповідного вирішення й не отримала, що й визначає актуальність даного дослідження. Другою групою виступають праці з політичної психології, які розглядають феномен політичної поведінки і цим самим створюють підґрунтя для дослідження особливостей стратагемного мислення в її моделюванні (В.Васютинський, Е.Велешко, В.Вітер, В.Войтасик, В.Волков, М.Головатий, Л.Гозман, Г.Ділігенський, О.Єгорова, Л.Карамушка, Ф.Кирилюк, В.Крамник, П.Кузьмін, А.Пойченко, А.Рудська, А.Склярук, О.Шестопал, О.Шурко, А.Юрєв та інші). Незважаючи на широке застосування маневрування в боротьбі за реалізацію політичних інтересів, системного теоретико-філософського осмислення явище застосування стратагемного мислення в моделюванні політичної поведінки, в політичній діяльності не отримало.У першому розділі - “Методологічні основи дослідження концепту «стратагемне мислення»” - виконуються завдання зі створення історико-методологічного фундаменту концепції. “Стратагемне мислення як соціально-філософський концепт: сучасне визначення” - презентує результати послідовного аналізу понять “мислення”, “стратагема”, “стратегія”, “стратагемність”, “стратагемне мислення”. Як видно з аналізу стану розробки проблеми на відміну від поняття “мислення” концепт “стратагемного” детального філософського осмислення не здобув. Тож, обґрунтування концепту стратагемного мислення спирається на: 1) класичному розумінні сучасною філософією мислення як процесуального прояву функціонування свідомості, особливої ідеальної діяльності людини; 2) поняття соціального мислення, що відображає здатність оперувати уявленнями, логікою формування інтересів субєктів соціальних дій, у відповідності з якими розгортається соціальна реальність; 3) поняття стратагеми - як стратегічно орієнтованого алгоритму дій, що передбачає непрямий підхід, маневр в досягненні мети. “Методологічний інструментарій дослідження стратагемного мислення в моделюванні політичної поведінки” - представлено доцільність застосування системного та діяльнісного підходів до дослідження суспільно-політичної сфери взагалі, та стратагемного мислення в моделюванні політичної поведінки зокрема.“Феномен стратагемного мислення в моделюванні політичної поведінки в світі та Україні” - проаналізовано випадки практичного застосування стратагем як прийомів освоєння соціальної реальності в політичній, державницькій, дипломатичній, військовій діяльності в різні часи. Відмінність полягає в тому, що східно-азіатська цивілізація теоретично осмислювала, розробляла, фіксувала у історичних джерелах прийоми стратагемного мислення, в той час коли західна цивілізація завжди відверталась від маневрування як від нижчого прояву розуму, хоч застосовувала хитрість не менш інтенсивно. “Оптимізація прийняття політичних рішень на основі застосування стратагемного мислення”, в якому формулюється теза про суперечність між евристичним потенціалом, ефективністю та широким застосуванням хитрості в політичній практиці та неготовністю людства застосовувати інструментарій стратагемного мислення у відповідності до вимог розвитку сучасного демократичного суспільства - гуманізації, дотримання прав людини, принципів рівності, прозорості, партнерства, співробітництва та соціальної справедливості.Робота репрезентує результати соціально-філософського аналізу стратагемного мислення як суспільного феномену та його застосування при моделюванні політичної поведінки та конструюванні перспективного майбутнього в ситуаціях політичної боротьби.

Основний зміст роботи