Загальна характеристика становлення і розвитку страхового ринку України. Сутність, види, порядок створення. стратегія, організаційна структура та ресурси страхової компанії, а також органи її управління. Аналіз діяльності і функції об"єднання страховиків.
СТРАХОВИЙ РИНОК Загальна характеристика становлення і розвитку страхового ринку України Страховий ринок - це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги і здійснюється акт їх купівлі-продажу. Адже при відшкодуванні збитків за рахунок централізованих фондів відносини купівлі-продажу відсутні. Існує також думка, що під страховим ринком слід розуміти сукупність його субєктів (страхувальників, страховиків та посередників) і страхових послуг, що є предметом купівлі-продажу. Після законодавчого введення деяких елементів ринкової економіки в колишньому Радянському Союзі (особливо з появою Закону Про кооперацію (1988 року) почали створюватися перші страхові кооперативи. Їх частка в загальних обсягах страхування була незначною - не більш як 1%. Проте існування кооперативів протягом 1988 - 1989 років мало велике значення щодо набуття першого досвіду роботи в ринкових умовах, підвищення кваліфікації кадрів, взяття під страховий захист нетрадиційних для Держстраху ризиків, зокрема вантажів, відповідальності за невиконання угод третіми особами тощо. 992 - 1993 pp. загальне законодавство поставило Держстрах (на той час уже Національна акціонерна страхова компанія Оранта) в однакові умови з іншими компаніями, страхові компанії-супутники не зникли, а, здобувши досвід, працювали й далі (щоправда, поступово втрачаючи звязки зі своєю базою). Чинник 3-й - створення страхових компаній комерційними, торговельними, банківськими та іншими підприємницькими структурами. Окрім цих головних чинників на процес масового виникнення страхових компаній у 1990 - 1993 pp. впливали (щоправда, набагато менше) такі чинники: а) ініціатива науковців, фахівців, які запозичували досвід роботи страхового ринку в розвинених країнах; б) засновницька робота профспілок, громадських організацій; в) участь зарубіжних інвесторів (такі компанії були, як правило, невеликі і створювалися здебільшого з метою розвідки ринку, але після встановлення 20 %-вої межі участі нерезидентів у статутному фонді страховика майже всі вони припинили існування). Після виходу в травні 1993 року Декрету Кабінету міністрів України Про страхування (далі - Декрет) та створення восени 1993 року Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю почався новий етап розвитку страхового ринку України. Страхову діяльність визначено як виключний вид діяльності. Нині в Україні працюють понад 240 компаній, що мають досить великі розміри статутних фондів, резервів, стабільний ринок, досвід і добру репутацію. Дуже важливим є те, що розміри страхових резервів протягом останніх двох років зростають вищими темпами, ніж страхові премії. І нині можна назвати країни з ринковою економікою, де зберігається монополія на страхову справу. До індивідуальних страховиків відносять фізичних осіб, обєднаних у синдикати, що діють на страхових ринках типу Ллойда (Lloyds of London). В Україні страховиками визнаються нині лише юридичні особи, утворені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
