Аналіз розвитку страхового ринку України: об’єктивна необхідність страхування, його сутність, функції, принципи та роль в умовах переходу до економіки ринкового типу. Напрями державного регулювання страхової діяльності. Умови різних видів страхування.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра економічної теорії Виконала: Студентка групи МО-21Актуальність теми: В умовах глобалізації та інтернаціоналізації світогосподарських звязків, посилення конкуренції на національних і міжнародних ринках, розвитку ринкових відносин особливого значення набувають питання забезпечення функціонування господарюючих субєктів від наявних і потенційних загроз, створення дієвої системи захисту їх від впливу можливих негативних факторів. Саме це вказує на високу актуальність теми дослідження, розвиток науково-методичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо стратегічного розвитку страхового ринку України. Мета: дослідити розвиток страхового ринку України, зясувати обєктивну необхідність страхування, розкрити його сутність, функції, принципи та роль в умовах переходу до економіки ринкового типу, висвітлити питання щодо організації та напрямків розвитку страхового ринку і державного регулювання страхової діяльності, розглянути умови особистого, майнового страхування, страхування відповідальності, перестрахування з позицій вітчизняного та зарубіжного досвіту.До головних субєктів страхового ринку відносять страховиків, страхувальників, страхових посередників та інших учасників. Головне місце серед них займають страховики та страхувальники. Відповідно до норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (2001), страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей страхового законодавства, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Ними визнають юридичних осіб та дієздатних громадян, які уклали зі страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Обєктом страхового ринку є страхові продукти - специфічні послуги, що надаються страхувальнику при виконанні договору страхування (пропонуються на страховому ринку).2010 року динаміка показників свідчила про такі тенденції: • на 18,8% знизилася кількість укладених договорів (крім н/в), при цьому кількість договорів, укладених з фізичними особами, знизилася на 11,4%, а договорів з юридичними особами - на 43,2%; Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками від страхування та перестрахування ризиків (від страхувальників та перестрахувальників), за січень-березень 2011 року становила 4 677,2 млн. грн., з них: 1 529,0 млн.грн. (66,5%) становили премії від страхувальників. Концентрація ринку у 1 кварталі 2011 року щодо частки перших СК (Тор) за надходженнями валових страхових премій представлена у (Таблиці 2.5) Так, незважаючи на велику кількість компаній, реально на ринку основну частку валових премій акумулюють 50 СК "non-life" (78,8% премій) та 10 СК "life" (83,1% премій). А також, з інших видів (найбільші надходження від громадян)-страхування обов‘язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів (за внутрішніми та зовнішніми договорами) надійшло 293,8 млн.грн.За допомогою посередників страховик отримує можливість користуватися джерелом первинної інформації про те, чого прагнуть страхувальники, як вони сприймають ти чи інші види страхування, що пропонують їх посередники. № 85-96-ВР надає таке визначення посередників: «Страховики можуть здійснювати страхову діяльність через страхових посередників (страхових агентів і страхових брокерів). При цьому зазначає, що: Страхові агенти - це громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика, виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, повязаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові брокери - це громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як субєкти підприємницької діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика. Через них страховик може здійснювати укладання договорів страхування, має можливість отримувати страхові платежі.Державне регулювання страхової діяльності повинно: 1) не допускати на ринок фіктивні компанії, які можуть нанести збиток як страхувальникам так і страховій справі в цілому; Департамент забезпечує проведення Міністерством фінансів України державної політики стосовно не лише страхування, а й фінансових установ та ринків. Ліцензія видається на проведення конкретних видів страхуванню, так страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають право займатися іншими видами страхування. Хоча багато було зроблено в напрямку вдосконалення законодавства з питань страхування, все ще залишається багато недоліків в Законі України “Про страхування ”.
План
План
Вступ
І. Теоретико-методологічні аспекти категорії страхового ринку
1.1 Загальна характеристика страхового ринку України
ІІ. Аналіз страхового ринку України
2.1Аналіз фінансово-економічних показників діяльності страхового ринку України
2.2 Роль та діяльність посередників на страховому ринку України
ІІІ. Діяльність страхових компаній
3.1 Державний нагляд
3.2 Проблеми та перспективи розвитку
Висновок
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы