Сутність, принципи і роль страхування. Страхові ризики, їх оцінка та управління. Доходи, витрати і прибуток страховика. Методи формування цільових грошових коштів, їх використання з метою відшкодування збитків у разі настання непередбачуваних подій.
Аннотация к работе
Конспект лекційВони формуються за рахунок внесків страхувальників. Кошти таких фондів використовуються на чітко визначені цілі - відшкодування збитків, заподіяних страхувальникам внаслідок випадків, заздалегідь обумовлених у договорах страхування. Розкриваючи економічну сутність та зміст страхування, необхідно виходити з того, що страхування - це система специфічних відносин, яка включає сукупність форм і методів формування цільових грошових коштів, їх використання з метою відшкодування збитків у разі настання не передбачуваних подій, а також на надання допомоги громадянам у разі настання певних подій в їх житті. Ознаки, які характеризують категорію страхування: - в страхуванні завжди наявні дві сторони: страхувальник і страховик, зобовязання і відповідальність яких регламентуються договором страхування. З огляду на ці ознаки, страхування можна визначити як економічні відносини, за яких страхувальник шляхом сплати грошового внеску забезпечує собі або третій особі в разі настання страхової події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, а у разі необхідності перестраховує частину останнього.Тема «Класифікація страхування» є центральною темою дисципліни, оскільки формує загальне уявлення щодо внутрішньої структури такого багатогранного поняття, як «страхування», дає змогу зрозуміти взаємозвязок і відмінності між окремими його ланками. Вона допомагає зясувати логіку побудови курсу «Страхування», краще орієнтуватися в окремих його розділах. Страхування-поняття, що потребує дослідження з різних точок зору. В основу класифікації страхування покладено відмінності в сферах діяльності страхових компаній, у підходах щодо забезпечення страхового захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, у визначенні обєктів страхування, обсягів страхової відповідальності, у формах проведення страхування тощо. Обєкт страхування є вирішальним чинником, від якого залежить характер договору страхування та його основні умови: страхова сума, перелік страхових випадків (обсяг страхової відповідальності), страхова премія, франшиза, термін дії договору, виключення, обмеження та ін.Між поняттям «ризик» і поняттям «збиток» існує тісний звязок. Розглядаючи ризики, повязані із страхуванням, слід звернути увагу на їх особливості, вміти за певними рисами визначати належність конкретного ризику до сукупності ризиків, які можна застрахувати. У страхуванні під ризиком розуміється конкретне явище або їх сукупність, настання яких викликає необхідність відшкодування збитків із спеціально створеного страхового фонду. Ризик у страхуванні розглядається щодо конкретних обєктів, а не як ризик взагалі. До них належать: метод усунення ризику (сприяє усуненню ризику, але разом із ним усуває й можливість одержати прибуток); метод запобігання втратам і контролю (допомагає уникнути випадковостей); метод поглинання (власного утримання) ризику; метод страхування (дає змогу розподілити ризик між великою кількістю страхувальників, які під нього підпадають).Законом України «Про страхування» страховиками визнаються юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальниками визначаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Слід звернути увагу на те, що Закон України «Про страхування» регулює порядок проведення страхування: визначає вимоги до договорів і правил страхування, встановлює основні обовязки страхувальників і страховиків. Договір страхування - письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку сплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток страхувальнику чи іншій особі у межах страхової суми. Страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб, які можуть набувати прав і обовязків страхувальника згідно з договором страхування.Надання страхових послуг передбачає індивідуальні конкретні страхові відносини між страховиком і страхувальником щодо обсягу відповідальності страховика за соціальні наслідки його діяльності, які повязані із зростанням ризику в умовах складних господарських звязків. Реалізація цих відносин потребує наявності системи правового регулювання страхової діяльності: законодавчих і нормативних актів, положень, інструкцій, методичних вказівок передусім з питань фінансового стану страховика, його платоспроможності у звязку з обсягами укладених договорів страхування.