Страховий ринок та проблеми його розвитку в економічній системі України. Страхові групи та тандеми. Здійснення актуарної діяльності. Особливості страхової послуги. Зарубіжні концепції страхового продукту. Види послуг, що може надавати страховий брокер.
Страхова діяльність в Україні 1. Страховий ринок та проблеми його розвитку в економічній системі України В умовах розвитку ринкових відносин, зростання конкуренції великого значення набувають питання забезпечення функціонування субєктів господарювання від наявних і потенційних загроз, створення дієвої системи захисту їх від впливу можливих негативних факторів. У широкому розумінні страховий ринок являє собою всю сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу страхових послуг, тобто ринок забезпечує органічний звязок між страховиками і страхувальниками і тут здійснюється обовязкове визнання страхової послуги. Згідно з кількістю діючих на страховому ринку страхових компаній на ньому складаються специфічні умови, які впливають на відносини страховиків і страхувальників, рівень і методи державного регулювання, способи надання страхових послуг, організаційні особливості страхових компаній тощо. Законом України Про страхування встановлено, що страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств із додатковою відповідальністю згідно з Законом України Про господарські товариства з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про страхування, а також ті, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страхування повинно бути не менше трьох. Незважаючи на позитивні зрушення, що мали місце протягом останніх років, стан розвитку страхового ринку України не відповідає стану розвитку ринку ні країн ЄС, ні більшості країн-кандидатів. Поява перших неформальних обєднань страховиків за змістом страхова група зумовила також внесення до Закону України Про страхування декількох прогресивних норм, зокрема того, що загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших страховиків України не може перевищувати 30% його власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 10%. Сукупні активи цієї корпорації на початку 2002 р. становили близько 144,5 млн. грн, статутний фонд - 81,8 млн грн, надходження страхових платежів - 86,5 млн грн, а страхові виплати - 28,3 млн грн. Десятого липня 2001 р. утворилася страхова група ДАСК, яка обєднала страхові компанії з Дніпропетровської області ДІСКО, ДАСК, ДАСК-СП, ДАСК-Павлоград та страховика із страхування життя ДАСК-життя, а також 11 страхових посередників, що дало цій групі можливість надавати повний комплекс страхових послуг як юридичним, так і фізичним особам. Сумарні надходження страхових платежів у 2002 р. становили 63,7 млн грн, страхових виплат здійснено на суму 8,3 млн грн. На страховому ринку України досить активно діє група страхових компаній АСКА, до складу якої входять страхові компанії АСКА (м. Донецьк) та АСКО-Донбас-Північний (Донецька обл.), страховик із страхування життя АСКА-життя (м. Київ). З метою забезпечення захисту інтересів потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах Кабінет Міністрів України 28 вересня 1996 р. за № 1175 прийняв досить важливу Постанову Про порядок і умови проведення обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, якою було затверджено Положення про Моторне (транспортне) страхове бюро. Головні з них: 1) участь у формуванні Програми діяльності Кабінету Міністрів України та забезпечення її реалізації; участь у розробленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік; 2) державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, що мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів); 3) реєстрація фінансових установ і ведення Державного реєстру фінансових установ; 4) реєстрація та ведення реєстру саморегульованих організацій; 5) визначення порядку ведення та ведення реєстру аудиторів, яким надається право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ; 6) надання висновків про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг; 7) ліцензування діяльності фінансових установ, затвердження ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядку контролю за їх додержанням; установлення плати за реєстрацію документів і видачу ліцензій; 8) встановлення обмежень на суміщення надання певних видів фінансових послуг; 9) встановлення критеріїв і нормативів щодо ліквідності, капіталу та платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, додержання правил надання фінансових послуг; 10) визначення у
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
