Основні історичні та архітектурні відомості про Стоунхендж. Етапи будівництва кам"яної мегалітичної споруди і головні параметри його будови. Суть парадоксальної інтерпретації обсерваторії, запропонованої Хокінсом як обчислювальної машини кам’яного віку.
Аннотация к работе
Вінницький державний педагогічний університет ім.У південній частині Англії, на Солсберійській рівнині бовваніють велетенські камяні грубо обтесані бруси з сарсенового пісковику, розставлені у вигляді великого кола. Стоунхендж привертає увагу вчених і допитливих туристів вже багато років. Археологічні дослідження руїн Стоунхенджа дозволили встановити, що він будувався майже 300 років (Хокінс пише, що навіть близько 500!), а завершилося будівництво близько 1450 року до нашої ери, тобто за кілька століть до Троянської війни, оспіваної Гомером в “Іліаді”. Майже три з половиною тисячі років Стоунхендж руйнують час, дощі, вітер, сонце, а до недавнього часу - й туристи (ще років із сімдесят тому було “модно” відбивати й брати “на згадку” шматки каменів Стоунхенджа).Адже навіть в наш час, коли є могутні підйомні крани, трейлери та інша техніка, зведення подібної споруди досить складне завдання. Ось як, наприклад, описує відомий археолог О.Формозов процес перевезення в наш час одного з абхазьких дольменів: “У 1960 році було вирішено перевезти один із дольменів з Ешері в Сухумі, у двір абхазького краєзнавчого музею. Цілий рік пролежала покрівля в Ершері, чекаючи, коли в Сухумі прибуде потужніший механізм. Покрівлю опустили на чотири стіни, але розвернути її так, щоб краї стін увійшли в пази на внутрішній частині поверхні покрівлі, не змогли. Наприклад, 5-тонні блоки “блакитних каменів” для спорудження одного з кілець Стоунхенджа було доставлено на Солсберійську рівнину за 380 кілометрів, з гір Корнуоллу, хоча поряд із Стоунхеджем можна було видобути блоки такого ж розміру з іншого каменю - сарсенового пісковику.Ретельно замірявши взаємне розташування камяних монолітів і співставивши його з напрямками на певні астрономічні точки небосхилу (місця сходу і заходу Сонця в дні сонцестоянь і рівнодень тощо), Хокінс за допомогою складних обчислень на ЕОМ дійшов несподіваного висновку: Стоунхендж являв собою астрономічну обсерваторію і водночас своєрідний “компютер камяного віку”. Вузькі щілини між багатотонними трилітами Стоунхенджа разом із так званним “пяточним каменем” й іншими деталями споруди слугували візирами, котрі з точністю до 10 фіксують моменти сходу й заходу Сонця й Місяця в особливі пори року - дні сонцестояння й рівнодення тощо. Трилітами та іншими каменями й лунками було зафіксовано азимути всіх найважливіших положень Сонця й Місяця. Не може не дивувати той факт, що будівниками були три народи, котрі змінювали лдин одного протягом віків і не володіли ані писемністю, ані системою числення. Суть загадки в тому, що древні британці якимось чином знайшли принцип цієї складної “обчислювальної машини” і з високою точністю відтворили її принципову схему на місцевості, не володіючи, як ми вже підкреслювали, писемністю, системою числення, не маючи уяви про параметри Землі, Сонця, Місяця, інших планет, без жодних топографічних і геодезичних приладів, щоб зробити розмітку як самого Стоунхенджа, так і існуючих навколо нього памяток, що утворюють з ним єдину систему.
План
План
1. Основні історичні та архітектурні відомості про Стоунхендж
2. Стоунхендж - стародавній доісторичний храм
3. Стоунхендж - обчислювальна машина камяного віку
Література
1. Основні історичні та архітектурні відомості про Стоунхендж