Основні історичні та архітектурні відомості про Стоунхендж. Етапи будівництва кам"яної мегалітичної споруди і головні параметри його будови. Суть парадоксальної інтерпретації обсерваторії, запропонованої Хокінсом як обчислювальної машини кам’яного віку.
Вінницький державний педагогічний університет ім.У південній частині Англії, на Солсберійській рівнині бовваніють велетенські камяні грубо обтесані бруси з сарсенового пісковику, розставлені у вигляді великого кола. Стоунхендж привертає увагу вчених і допитливих туристів вже багато років. Археологічні дослідження руїн Стоунхенджа дозволили встановити, що він будувався майже 300 років (Хокінс пише, що навіть близько 500!), а завершилося будівництво близько 1450 року до нашої ери, тобто за кілька століть до Троянської війни, оспіваної Гомером в “Іліаді”. Майже три з половиною тисячі років Стоунхендж руйнують час, дощі, вітер, сонце, а до недавнього часу - й туристи (ще років із сімдесят тому було “модно” відбивати й брати “на згадку” шматки каменів Стоунхенджа).Адже навіть в наш час, коли є могутні підйомні крани, трейлери та інша техніка, зведення подібної споруди досить складне завдання. Ось як, наприклад, описує відомий археолог О.Формозов процес перевезення в наш час одного з абхазьких дольменів: “У 1960 році було вирішено перевезти один із дольменів з Ешері в Сухумі, у двір абхазького краєзнавчого музею. Цілий рік пролежала покрівля в Ершері, чекаючи, коли в Сухумі прибуде потужніший механізм. Покрівлю опустили на чотири стіни, але розвернути її так, щоб краї стін увійшли в пази на внутрішній частині поверхні покрівлі, не змогли. Наприклад, 5-тонні блоки “блакитних каменів” для спорудження одного з кілець Стоунхенджа було доставлено на Солсберійську рівнину за 380 кілометрів, з гір Корнуоллу, хоча поряд із Стоунхеджем можна було видобути блоки такого ж розміру з іншого каменю - сарсенового пісковику.Ретельно замірявши взаємне розташування камяних монолітів і співставивши його з напрямками на певні астрономічні точки небосхилу (місця сходу і заходу Сонця в дні сонцестоянь і рівнодень тощо), Хокінс за допомогою складних обчислень на ЕОМ дійшов несподіваного висновку: Стоунхендж являв собою астрономічну обсерваторію і водночас своєрідний “компютер камяного віку”. Вузькі щілини між багатотонними трилітами Стоунхенджа разом із так званним “пяточним каменем” й іншими деталями споруди слугували візирами, котрі з точністю до 10 фіксують моменти сходу й заходу Сонця й Місяця в особливі пори року - дні сонцестояння й рівнодення тощо. Трилітами та іншими каменями й лунками було зафіксовано азимути всіх найважливіших положень Сонця й Місяця. Не може не дивувати той факт, що будівниками були три народи, котрі змінювали лдин одного протягом віків і не володіли ані писемністю, ані системою числення. Суть загадки в тому, що древні британці якимось чином знайшли принцип цієї складної “обчислювальної машини” і з високою точністю відтворили її принципову схему на місцевості, не володіючи, як ми вже підкреслювали, писемністю, системою числення, не маючи уяви про параметри Землі, Сонця, Місяця, інших планет, без жодних топографічних і геодезичних приладів, щоб зробити розмітку як самого Стоунхенджа, так і існуючих навколо нього памяток, що утворюють з ним єдину систему.
План
План
1. Основні історичні та архітектурні відомості про Стоунхендж
2. Стоунхендж - стародавній доісторичний храм
3. Стоунхендж - обчислювальна машина камяного віку
Література
1. Основні історичні та архітектурні відомості про Стоунхендж
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
