Термінологічне розрізнення "Histori" і "Geschichte": розповідь-історія, наратив, "тільки історичне" та "сутнісно-історичне", процес саморозрізнення, що з себе породжує відмінність. Вироблення людського Я як повернення до себе через шлях історії.
Нерозрізнення використання термінів «історицизм» і «історизм» загрожує смисловою підміною і нечіткістю думки. Хоча в коментарях укладачі-перекладачі говорять про розрізнення ним історизму та історицизму, але і вони обмежуються твердженням, яке не містить ніяких змістовних характеристик: «З тексту книги і з особистих пояснень автора випливає, що «історизм» для нього - це вимога дивитися на речі історично», а «історицизм» надає значно більше значення історизму, ніж він, на думку К. Існує шкільно-академічна традиція позначення терміном «історицизм» будь-яких теоретичних побудов, предметом яких постає історія: так в чотиритомній історії філософії Дж. Новоєвропейська філософія у своєму магістральному русі центрована пізнанням у світлі вічності, тобто філософія та історія явно протилежні: для філософії значимістю володіє не те, що виникає і зникає, але те, що постає первинно-вихідним, непорушним і незмінним, історія - це такі мінливі і неістинно-гріховні події людського життя, що відбуваються тут і тепер, з приводу яких неможливе достовірне і обґрунтоване знання. Таке розуміння виключає трактування історичного руху як однолінійного розгортання вже заздалегідь наявних можливостей і призводить до такого збагнення сутності, яке відбувається в історії - сама сутність отримує характеристики історичності, вона не тільки з історії пізнається, але в історії утворюється (таке розуміння закріплено формулюванням збігу логічного та історичного).
Список литературы
1. Бердяев Н.А. Опытэсхатологическойметафизики. Творчество и объективация / Н.А. Бердяев // Царство Духа и царство Кесаря. - М.: Республика, 1995. - С. 164-287.
2. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей; Гпер. з фр.]. Том перший. - К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2011. - 576 с.
3. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей; [пер. з фр.]. Том другий. - К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2011. - 488 с.
4. Ильенков Э.В. Что же такоеличность? / Э.В. Ильенков // С чего начинается личность. - М.: Политиздат, 1979. - С. 183 - 237.
5. Перов Ю.В., Сергеев К.А. «Философияистории» Гегеля: от субстанции к историчности / Ю.В. Перов, К.А. Сергеев // Гегель Г. Лекции по философииистории. - СПБ.: Наука, 1993. - С. 7-53.
6. Поппер Карл Раймунд. Открытоеобщество и еговраги. Т. 1: Чары Платона / Карл Раймунд Поппер; Гпер. с англ. под ред. В.Н. Садовского]. - М.: Феникс, 1992. - 448 с.
7. Реале Дж., Антисери Д. Западнаяфилософия от истоков до наших дней. IV. От романтизма до наших дней / Дж. Реале, Д. Антисери; [пер. с итал С.А. Мальцева] - СПБ.: Петрополис, 1997. - 880 с.
8. Рикер П. Объективность и субъективность в истории / П. Рикер; Гпер. с фр. И.С. Вдовина, А.И. Мачульская] // Рикер П. История и истина. - СПБ.: Алетейя, 2002. - С. 35-57. - (Gallicinium).
9. УАЙТХЕЙДЕН. Метаистория: историческоевоображение в Европе XIX века / ХЕЙДЕНУАЙТ; Гпер. с англ. под ред. Е.Г. Трубиной и В.В. Харитонова]. - Екатеринбург: ИЗДАТЕЛЬСТВОУРАЛЬСКОГОУНИВЕРСИТЕТА, 2002, 528 с. - (Studiahumanitatis).
10. Флоровский Г. Эволюция и эпигенез / Г. Флоровский // Флоровский Г. Вера и разум. - СПБ.: Издательство РХГИ, 2002. - с. 424-440.
11. Хайдеггер М. Исследовательская работа Вильгельма Дильтея и борьба за историческое мировоззрение в наши дни. Десять докладов, прочитанных в Касселе (1925) / М. Хайдеггер; Гпер. с нем. А.В. Михайлов] // Вопросы философии. 1995. - №11. - С. 119-145.
12. Юлина Н.С. Карл Поппер / Н.С. Юлина // Философы XX века: сб. - М.: Искусство, 1999. - С. 167-188.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
