Історико-теоретичні аспекти типології громадських будівель мусульманської архітектури Криму XIII-XVIII ст. - Автореферат

Історична реабілітація кримських татар поклала початок новому етапові у вивченні мусульманської архітектури Криму. Дедалі виразніше виявляється слабкість аналітичної бази для вирішення широкого кола історико-архітектурних питань, в числі яких визначення історичного місця мусульманської архітектури Криму, рис її самобутності та заглибленості у світовий архітектурний процес, виявлення чинників, тенденцій і закономірностей формування і розвитку (перелік можна продовжувати). Необхідна опосередкована ланка у вигляді аналітичних, систематизаційних (і зокрема типологічних) досліджень, в межах яких можна було б з одного боку узагальнити результати фактологічних пошуків, а з іншого сформувати підґрунтя для розробки питань історично-теоретичного циклу. Проте, подібні дослідження не проводились з 20-х р.р. Потреба в типологічних дослідженнях мусульманської архітектури Криму виникає також у звязку із впровадженням сучасних методик визначення цінності історичної забудови, що базуються на суцільній типологізації історико-архітектурної спадщини.У першому розділі дисертації "Наукові передумови дослідження типології громадських будівель мусульманської архітектури Криму" наводиться огляд етапів дослідження мусульманської архітектури Криму; розглядаються сучасні підходи до типологічного аналізу; формулюються основні положення методики дослідження. Далі в роботі відмічаються особливості фактичного матеріалу, котрі мають ураховуватись при формуванні підходів до його дослідження: неодноразові перебудови і зруйнований стан багатьох обєктів (що утруднює їхню атрибуцію), вкрай невелике число споруд ряду функціональних категорій (хаммам, ханів, медресе, текіє), нечисленність історичних свідоцтв, що дійшли до нас про памятки мусульманської архітектури Криму. На основі сучасної теорії та практики типологічних досліджень і з урахуванням особливостей досліджуваного матеріалу сформульовані такі методичні положення: типологія розглядається як метод, спрямований на визначення звязків і розмежувань в матеріалі, що містять у прихованому "зашифрованому" вигляді інформацію про досліджувані процеси та явища; У другому розділі дисертації "Типологічний аналіз громадських будівель мусульманської архітектури Криму некультового призначення" досліджуються типи будівель кримських лазень-хаммам, заїжджих дворів-ханів та медресе. Як місцеві структурні аналоги кримських хаммам цього типу можна вказати лазні в Херсонесі ІХ-ХІІ ст.В межах виконаного дослідження продовжено роботу з аналізу та узагальнення фактичного матеріалу, розпочату у публікаціях Засипкіна Б.Н. і Куфтіна Б.О., проведено систематизацію найбільш значної частини кримськотатарської архітектурної спадщини, подано розгорнуту типологічну характеристику 6 функціональних категорій мусульманських громадських будівель Криму. Прийнята методика дослідження базується на сучасних розробках в області типологічного аналізу і дозволяє порівняти одержані результати з результатами типологічних досліджень виконаних на матеріалі мусульманської архітектури інших регіонів, долучити типологію мусульманських громадських будинків Криму до формульованої картини типологічного розвитку мусульманської архітектури, що активно формується протягом останніх десятиліть. Аналіз взаємозвязків функції і обємно-просторової структури дозволив виділити функціональні категорії будівель, що належать до одного класу просторових структур - лазні-хаммам, текіє, хани; а також і категорії, які представлені спорудами різних класів - мечеті, медресе (з урахуванням сімферопольського); мавзолеї (з урахуванням Ескі-дюрбе). Встановлено домінуючу роль знаково-інформаційної функції у формуванні типологічної системи мусульманських громадських будівель Криму.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Питання типології розташованих на території Криму мусульманських будівель і споруд найбільш активно досліджувались у 20-х р.р. ХХ ст. В наступні десятиріччя типологічна проблематика порушувалась лише епізодично. В межах виконаного дослідження продовжено роботу з аналізу та узагальнення фактичного матеріалу, розпочату у публікаціях Засипкіна Б.Н. і Куфтіна Б.О., проведено систематизацію найбільш значної частини кримськотатарської архітектурної спадщини, подано розгорнуту типологічну характеристику 6 функціональних категорій мусульманських громадських будівель Криму.

Прийнята методика дослідження базується на сучасних розробках в області типологічного аналізу і дозволяє порівняти одержані результати з результатами типологічних досліджень виконаних на матеріалі мусульманської архітектури інших регіонів, долучити типологію мусульманських громадських будинків Криму до формульованої картини типологічного розвитку мусульманської архітектури, що активно формується протягом останніх десятиліть. Обєкт дослідження представлений у вигляді типологічної системи. Виявлений типологічний склад громадських будівель мусульманської архітектури Крима, у межах вивчаємих категорій споруд. Запропоновані позначення типів, розроблені з урахуванням існуючої типологічної номенклатури, що сформувалась на матеріалі мусульманської архітектури Близького та Середнього Сходу. Встановлені (там, де можливо) періоди поширення виявлених типів споруд і звязки з іншими типами (як у межах тієї ж функціональної категорії, так і поза цими межами).

Аналіз взаємозвязків функції і обємно-просторової структури дозволив виділити функціональні категорії будівель, що належать до одного класу просторових структур - лазні-хаммам, текіє, хани; а також і категорії, які представлені спорудами різних класів - мечеті, медресе (з урахуванням сімферопольського); мавзолеї (з урахуванням Ескі-дюрбе). Виділені універсальні просторові структури, що використовувались у будівлях різного призначення - однокамерні безстовпні, дворові галерейно-чарункові; та специфічні структури, в межах яких було реалізовано лише один функціональний процес - однокамерні стовпні, двокамерні, багатокамерні зально-чарункові; анфіладні, дворові чотириайванні, зально-дворові. В цілому зафіксовано досить виразну диференціацію універсальних просторових структур залежно від призначення будівель, в яких вони використовувались. Встановлено домінуючу роль знаково-інформаційної функції у формуванні типологічної системи мусульманських громадських будівель Криму.

Для кожного типу будівель визначено коло структурних аналогів як місцевих, так і зарубіжних. В окремих випадках побудовані типологічні ряди. Зокрема, вперше досліджені звязки з памятками Хорезму (ХІІ-XIV ст.), Самарканда і Бухари (XV-XVI ст.), Булгара (Х-XIV ст.), Казані (XVI-XVII ст.), Дербента (XV-XVII ст.), Ахлата (XV ст.), іранського Кума (XIV ст.) та мамлюцького Єгипту (ХІІІ-XV ст.). Раніше не згадувані структурні аналоги виявлені і в турецькій архітектурі сельджуцького (ХІІ-XIV ст.), так і османського (XIV-поч. ХХ ст.) періодів.

В цілому за ступенем масовості (або, навпаки, унікальності) можна виділити 3 групи типів громадських будівель мусульманської архітектури Криму: типи, що дістали широке поширення в архітектурі суміжних регіонів (османські хани, лазні-хаммам, мечеті і мавзолеї; анатолійсько-сельджуцькі медресе);

локальні модифікації відомих типів мусульманських споруд (дворові галерейно-чарункові медресе, тип мечетей з поперечною аркадою, 4- та 8-гранні портально-баневі і дворово-зальні мавзолеї);

типи, для яких близьких аналогів виявити не вдалося (багатокамерні зально-чарункові текіє з 2- та 4-бічним розташуванням худжр, 4-гранні мінарети з зовнішніми сходами, багатокамерні лінійні медресе).

Аналіз динаміки типологічного розвитку мусульманських громадських будівель Криму дозволив установити інваріантні та варійовані структурні ознаки кожної з розглянутих функціональних категорій. До інваріантних належать: спосіб членування простору, кількість поверхів (виняток - будівлі мечетей, можливо хани), форма основного обєму (всі категорії крім текіє і ханів) тощо. До варійованих - структура композиційних осей, вирішення входу, вид покриття тощо. Виявлено деякі прийоми трансформації обємно-просторових структур: механічне блокування, схрещення, кількісне нарощування, спрощення (редукція), перестановка елементів (інверсія).

Встановлено, що процес типологічного розвитку мусульманських громадських будівель Криму, незважаючи на численні історичні потрясіння, характеризувався безперервністю і послідовністю протягом усього періоду що розглядається. Його основні етапи в цілому збігаються з існуючою періодизацією мусульманської архітектури Криму: ХІІІ - перша пол. XV ст.; друга пол. XV - поч. XVII ст.; XVII - кін. XVIII ст. Визначені певні тенденції типологічного розвитку, як у межах деяких категорій споруд, так і в межах окремих типологічних груп. Зокрема, стійкі тенденції зафіксовані в розвитку мавзолеїв і мечетєй. Як прояв провідної тенденції типологічного розвитку громадських будівель мусульманської архітектури Криму, спрямованої на підтримку різноманіття типологічної системи в цілому, розглядаються випадки трансформації структурно близьких, але функціонально нетотожних типів споруд у бік збільшення їхніх структурних відмінностей.

Раллєв О.Б., Сющук Ю.Г. Памятки східної архітектури Криму кін. XVIII - поч. ХХ ст. // Архітектурна спадщина України. Вип. 3, Ч. І - Київ: НДІТІАМ, 1996. - С. 169-178.

Сющук Ю.Г. Типология как метод историко-архитектурных исследования. // Реставрация, реконструкция, урбоэкология - Одесса: ЮУО НК ICOMOS, 1998 - С. 130-131.

Сющук Ю.Г. Караван-сараи Крыма: типология, структурные связи. // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. Вып. 1. - Одесса: ОГАСА, 1999 - С. 108-110.

Сющук Ю.Г. Крымские медресе: типологическая атрибуция, структурные связи. // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Вып. 1. - Одесса: ОГАСА, 1999 - С. 121-125.

Сющук Ю.Г. Межрегиональные связи мусульманской архитектуры Крыма. // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. Вып. 2. - Одесса: ОГАСА, 2001. - С. 157 - 161.

Сющук Ю.Г. Мусульманские мавзолеи Крыма: типы, структурные аналоги. // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Вып. 2. - Одесса: ОГАСА, 2001. - С. 22 - 31.

Сющук Ю.Г. Кримські текіє: типологія, структурні звязки. // Історія релігій України. Матеріали VIII міжнародного круглого столу - Львів, 1998. - С. 259-260.

Сющук Ю.Г. Графическая реконструкция памятников мусульманской архитектуры Крыма в дипломном проектировании. // Тезисы докладов научно-методической конференции профессорско-преподавательского состава ОГАСА. - Одесса, 1994 - С. 47.

Сющук Ю.Г. Памятники мусульманской архитектуры в курсе лекций "История архитектуры Украины" // Материалы I Международной научно-методической конференции "Новые технологии обучения" - Одесса: ОГАСА, 1996 - С. 143-144.

Сющук Ю.Г. Типологический анализ в лекционных курсах историко-архитектурных дисциплин. // Материалы II Международной научно-методической конференции "Новые технологии обучения" - Одесса: ОГАСА, 1997 - С. 111-112.

Сющук Ю.Г. Исследования типологии мусульманской архитектуры Крыма XIII-XIX в.в. // Информационный листок № 153-95/Р. - Одесса: ОЦНТЭИ, 1995.

Раллев А.Б., Сющук Ю.Г., Сапунова М.Ю., Субботина И.А. Комплексное исследование ориентального зодчества Украины. // Информационный листок № 83-95/Р. - Одесса: ОЦНТЭИ, 1995.