Історико-психологічна реконструкція картини світу людини княжої доби (на матеріалі текстів "Правда руська") - Автореферат

Звідси цілком правомірним видається звернення до досвіду давньоруської ментальності, тлумачення світу людини і сенсу її буття, а також визначення шляхів втілення нею у життя надсуспільних християнських ідеалів як умови досягнення бажаної гармонії і єдності її внутрішнього світу із цілим Універсумом. У літературі Княжої доби окреслені провідні інтенції тогочасної психологічної думки - поняття про людину та сенс її життя, орієнтація на морально-етичні ідеали, що виражають ментальні особливості світобачення норм і горизонтів давньоруського народу в контексті світової історії. Поставлена в психології свого часу проблема картини світу людини привертає до себе все більше уваги сучасних психологів як конструкт, що здатний послугувати пояснювальним принципом усієї багатоманітності психічних явищ, відтак і осмислення людини як універсальної цілісності. Поміж тим, той психологічний потенціал, який міститься у текстах “Правди Руської”, залишається і до цього часу поза увагою істориків психології. Методологічною основою реконструкції картини світу (в єдності онтологічного та гносеологічного аспектів) слугують положення про образ (картину) світу як фундаментальної умови буття людини і універсального посередника взаємодії людини із світом, що висвітлені у працях філософів (Р.Ф.У розділі зазначається, що дослідження цього періоду складали предмет уваги багатьох дослідників, зокрема, культурологічні аспекти щодо концепту світу і людини (С.С. Тим часом, осмислення антропологічних уявлень під кутом цілісного уявлення про людину, її психологічну природу, чуттів та прагнень, її свобода волі і відповідальності здійснюваних нею вчинків і обовязків у контексті панівного світосприйняття Княжої доби залишалися недостатньо експлікованими. У розділі здійснено історико-психологічний аналіз творів давньоруських любомудрів, ключове місце в яких займають питання долі, сподівання, прагнення, риси характеру людини, сенс її життя. Показано, що авторів давньоруських творів цікавить передовсім не стільки характер діючих в історії сил, скільки спосіб дій людини, висновки, які людина мусить робити для себе, залежно від того ж таки способу. Великий світ і малий, всесвіт і людина - усе взаємоповязане, все значуще, все нагадує людині про сенс її існування, про велич світу і значення в ньому долі людини, яка дедалі отримує психологічну деталізацію.Здійснений історико-психологічний аналіз уявлень давньоруських любомудрів про психологічну сутність людини показав, що остання видавалася як цінність, має власний унікальний внутрішній світ і подвійну природу: тілесну й духовну. Встановлено, що у творах досліджуваного періоду головна інтенція спрямовується на тлумачення сутності та місця людини в світі, в контексті “Людина - Бог”, “Людина - Людина”, а також “Людина - Природа”, де перша - начало активне, друга - втілення спонукань і жадань духу. Доведено, що проблемним полем тогочасної психологічної думки постають такі питання, як душа - тіло, зовнішнє - внутрішнє, спадкове - набуте, усвідомлюване - неусвідомлюване. Показано, що людина розглядається як така, що має певну ієрархію: душа є вищою від тіла й постає посередником людини в духовному житті. Зясовано, що пізнання психологічних особливостей людини у давньоруську добу відбувається через аналіз її діяльності, так як саме в ній формується людина, виявляючи вікові, індивідуальні та інші риси.

2. Основний зміст роботи

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дає можливість сформулювати такі висновки: 1. Здійснений історико-психологічний аналіз уявлень давньоруських любомудрів про психологічну сутність людини показав, що остання видавалася як цінність, має власний унікальний внутрішній світ і подвійну природу: тілесну й духовну.

2. Встановлено, що у творах досліджуваного періоду головна інтенція спрямовується на тлумачення сутності та місця людини в світі, в контексті “Людина - Бог”, “Людина - Людина”, а також “Людина - Природа”, де перша - начало активне, друга - втілення спонукань і жадань духу.

3. Доведено, що проблемним полем тогочасної психологічної думки постають такі питання, як душа - тіло, зовнішнє - внутрішнє, спадкове - набуте, усвідомлюване - неусвідомлюване.

4. Показано, що людина розглядається як така, що має певну ієрархію: душа є вищою від тіла й постає посередником людини в духовному житті. Виняткова роль душі, проте, не означає, що тіло гідне зневаги, як нижче, гріховне начало. Навпаки, якраз тому, що душа керує тілом, у скоєнні гріха саме від неї й походить ініціатива.

5. Констатовано, що у переважній більшості тогочасних праць заперечується містико-аскетичне протиставляння розуму і почуттів. Розум розглядається як природній досвід душі у чуттєвому пізнанні світу і вищий за почуття.

6. Встановлено, що на формування психологічних уявлень у Княжу добу вирішальний вплив мала реальна практика суспільних відносин, що повязана із звичаями, правом, виробничою діяльністю людей.

7. Зясовано, що пізнання психологічних особливостей людини у давньоруську добу відбувається через аналіз її діяльності, так як саме в ній формується людина, виявляючи вікові, індивідуальні та інші риси.

8. Показано, що поява у ХІ столітті юридичного кодексу “Правди Руської” є виявом не лише певного рівня розвитку правової свідомості давньоруського суспільства, але й результатом певних психологічних узагальнень.

9. Стверджується, що лише образ людини моральної виявляється здатним легітимувати право як безумовну цінність, що не зводиться ні до яких інших цінностей. Тексти “Правди Руської” сприяють становленню індивідуальності, зі своїми принципами, самоусвідомленням, розумінням, наявністю та визначенням зовнішніх і внутрішніх детермінант, які відповідають за самоусвідомлення, ідентифікацію та призводять до виникнення у людини інтересу бути правильною, правдивою.

10. Зясовано, що сформовані в певній культурі форми, типи й образи поведінки в сфері побуту, праці, релігії, ідеології, політики, моралі, отримуючи нормативне значення (як зразок чи приклад), виконували істотний виховний і регулятивний вплив на почуття, смаки, уявлення, вчинки і взаємини людей, на весь уклад їхнього життя, а також відбивали уявлення про певний образ людини, властивий для даної культури.

Перспективи подальшого дослідження автор вбачає у психологічному вивченні трансформації картини світу людини, що обумовлюється новим етапом соціокультурного розвитку.

Статті у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України: 1. Мельник О.А. Ментальність як соціально-психологічне явище / О.А. Мельник // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка

АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2006. - Вип. 28. - С. 15-25.

2. Мельник О.А. Особливості формування фенотипу / О.А. Мельник // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К. : ГНОЗИС, 2007. - Т. ІХ, ч. 3. - С. 259-265.

3. Мельник О.А. Картина світу людини періоду княжої доби / О.А. Мельник // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка - Миколаїв : ТОВ Фірма “Іліон”, 2008. - Т. 7, вип. 17. - С. 119-122.

4. Мельник О.А. Ментальні репрезентації українського фенотипу сучасним поколінням / О.А. Мельник // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К. : ГНОЗИС, 2008. - Т. Х., ч. 2. - С. 339-347.

5. Мельник О.А. “Правда Руська” як обєкт історико-психологічного аналізу / О.А. Мельник // Зб. наук. праць Камянець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. - Камянець-Подільський: “Аксіома”, 2008. - Вип. 2. - С. 181-189.

6. Мельник О.А. Антропологічна проблематика у писемній спадщині Київської Русі / О.А. Мельник // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К. : ГНОЗИС, 2008. - Т. Х, ч. 5. - С. 376-384.

7. Мельник О.А. Поняття провини та відповідальності у давньоруську добу / О.А. Мельник // Соціальна психологія / за ред. Юрія Шайгородського. - Полтава: “Інтер Графіка”, 2009. - № 5 (37). - С. 172-178.

8. Мельник О.А. Психологічна реконструкція образу людини в ментальному просторі княжої доби / О.А. Мельник // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць / за ред. С.Д. Максименка, М.Л. Смульсон. - К. : Вид-во НПУ імені Драгоманова, 2009. - Т. 8, вип. 6. - С. 177-186.

9. Мельник О.А. Людина в аксіологічному вимірі соціокультурного буття давньоруської доби крізь призму правничих відносин / О.А. Мельник // Зб. наук. праць Камянець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. - Камянець-Подільський: Аксіома, 2009. - Вип. 5. - С. 288-299.

10. Мельник О.А. Уявлення про людську природу у Княжу добу (на матеріалі текстів “Правда Руська”) / О.А. Мельник // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2009. - Вип. 37. - С. 382-394.

Статті в інших виданнях та тези доповідей на наукових конференціях: 11. Мельник О.А. Поняття провини та відповідальності у давньоруську добу на матеріалі текстів “Правда Руська” / О.А. Мельник // Програма та тези ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні аспекти розвитку майбутнього фахівця” (19-20 червня 2009 р.) / за заг. ред. Н.О. Євдокимової. - Миколаїв : Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського, 2009. - С. 21.

12. Мельник О.А. Экзистенциальные проблемы в ХХІ веке / О.А. Мельник // Психология человека в современном мире. Том 3. Психология развития и акмеология. Экзистенциальные проблемы в трудах С.Л. Рубинштейна и в современной психологии. Рубинштейновские традиции исследования и экспериментатики (Материалы Всероссийской юбилейной научной конференции, посвященной 120-летию со дня рождения С.Л. Рубинштейна, 15-16 октября 2009 года). - М. : Изд-во “Институт психологии РАН”, 2009. - С. 322-329.