Історико-науковий аналіз наукової та освітньої діяльності німецьких вчених у Харківському університеті у дореформений період - Автореферат

В Україні, яка прямує шляхом побудови міцної та дієвої системи державного управління, питання розвитку науки та освіти є важливим пріоритетом внутрішньої політики уряду. Сьогодні університети та система університетської освіти та науки все частіше стають обєктом пильної уваги науковців. Наведене вище свідчить про необхідність історико-наукового аналізу наукової та викладацької діяльності вчених, німців за походженням, які стояли біля витоків університетської освіти та науки у південній частині колишньої Російської імперії першої половини ХІХ століття. Метою дисертаційного дослідження є: проведення історико-наукового аналізу наукової та педагогічної діяльності німецьких вчених, які працювали у Харківському університеті у першій половині ХІХ століття, зясування їх внеску у розвиток природничих наук та освіти в Україні та оцінка їх наукової діяльності у вітчизняному та світовому контексті. Серед останніх - історико-генетичний метод, що дозволив простежити закономірності та специфіку тогочасної історичної реальності, а також охарактеризувати персоналії науковців з урахуванням їх індивідуальності та образності; діахронічний, за допомогою якого досліджувались якісні зміни та досягнення окремих галузей науки, в царині яких працювали німецькі вчені Харківського університету на початку ХІХ століття; порівняльно-історичний та історико-науковий, що дало змогу зясувати наукову та практичну цінність результатів перебування представників Німеччини на професорсько-викладацьких посадах Харківського університету першої половини ХІХ століття.Дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених автором розділені на кілька етапів: перший етап (середина ХІХ - початок ХХ ст.), другий - охоплює період від святкування 100-літнього ювілею Харківського університету до зміни політичної ситуації в країні у 1917 році (1904-1917 рр.), третій - наукові розвідки радянської доби (1917-1991), четвертий - література пострадянської доби. Згадки про німецьку професуру Харківського університету разом з іншими іноземцями зявляються у працях, присвячених історії заснування університету та його становлення. Загал усієї літератури цього часу практично вичерпується виданням у 1905 та 1908 роках приурочених, дещо із запізненням, до ювілею навчального закладу історичних описів його окремих кафедр та факультетів, де у біографічних словниках містяться статті про майже всіх вчених - німців, які працювали у Харківському університеті першої половини ХІХ ст. У фондах ДАХО важливу інформацію було виявлено у фонді 667 - "Харківський університет", а також у фонді 3 "Канцелярія харківського губернатора", з яких використані матеріали про загальні аспекти діяльності Харківського університету на початку ХІХ століття. У другому розділі - "Основні тенденції університетської освіти і науки в Німеччині та Україні у дореформений період" розглянуто особливості формування, становлення та розвитку вітчизняної системи університетської освіти та науки у першій половині ХІХ ст., показано процес створення нового науково-освітнього центру на території Слобідської України - Харківського університету - за участі запрошених з-за кордону німецьких спеціалістів.Відсутність узагальнюючого дослідження з даної проблеми і недостатність історіографічних розвідок з даного питання ставить на перший план джерельну базу, як основу для висновків щодо перебування та науково-освітньої діяльності у Харківському університеті німецьких науковців. Проведене дослідження дозволило зясувати імена практично всіх німецьких вчених, які працювали у Харківському університеті у першій половині ХІХ століття, визначити динаміку їх перебування у вітчизняному навчальному закладі, причини прибуття до університету та вибуття з нього. Формування вітчизняної системи університетської освіти на початку ХІХ ст. відбувалося в основному за зразком німецької моделі, і важливу роль у цьому процесі відігравали запрошені з Німеччини фахівці, як безпосередні носії звичаїв, культури та ідеології німецького класичного університету. Німецькі вчені Харківського університету у першій половині ХІХ століття своєю діяльністю охоплювали майже всі напрями наукового знання, характерні для класичного університету. Суттєвим для розвитку науки і освіти у Харківському університеті стало створення за ініціативою представників німецької професури навчальної та науково-лабораторної бази: організація при університеті Педагогічного інституту (Х.

2. Основний зміст дисертації

Основні результати дослідження подано у висновках, які виносяться на захист: 1. Наявні вітчизняні історичні та історико-наукові дослідження суперечливо і не завжди повно висвітлюють результати діяльності представників Німеччини у стінах Харківського університету першої половини ХІХ століття. Лише поодинокі праці містять історико-науковий коментар з тих чи інших питань діяльності окремих науковців в університеті Харкова. Відсутність узагальнюючого дослідження з даної проблеми і недостатність історіографічних розвідок з даного питання ставить на перший план джерельну базу, як основу для висновків щодо перебування та науково-освітньої діяльності у Харківському університеті німецьких науковців.

2. Проведене дослідження дозволило зясувати імена практично всіх німецьких вчених, які працювали у Харківському університеті у першій половині ХІХ століття, визначити динаміку їх перебування у вітчизняному навчальному закладі, причини прибуття до університету та вибуття з нього.

3. Формування вітчизняної системи університетської освіти на початку ХІХ ст. відбувалося в основному за зразком німецької моделі, і важливу роль у цьому процесі відігравали запрошені з Німеччини фахівці, як безпосередні носії звичаїв, культури та ідеології німецького класичного університету. Водночас особливості одержавлення університетської освіти в Україні і Німеччині призводили до не сприйняття владою Російської імперії проявів "вільнодумства" німецької професури.

4. Німецькі вчені Харківського університету у першій половині ХІХ століття своєю діяльністю охоплювали майже всі напрями наукового знання, характерні для класичного університету. Це були фахівці у галузі хімії, астрономії, математики, медицини, економіки, філософії, історії, правознавства, філології. Свої дослідження вони проводили й в інших галузях знання, зокрема з геології, фізики, біології тощо.

5. Наукові дослідження представників, перш за все природничих наук, часто мали прикладний характер і відтворювали певні напрями розвитку народного господарства та промисловості країни. Це дослідження з вдосконалення методів видобутку корисних копалин, отримання певних хімічних сполук, нові методи технології виробництва селітри, дослідження природних багатств краю тощо.

6. Суттєвим для розвитку науки і освіти у Харківському університеті стало створення за ініціативою представників німецької професури навчальної та науково-лабораторної бази: організація при університеті Педагогічного інституту (Х. Роммель), облаштування фізичного кабінету (Й. Гут), астрономічної обсерваторії (Й. Гут), створення першого у місті відділення для породіль (А. Блументаль), кардинальна реорганізація терапевтичної клініки, що зробила її однією з кращих університетських клінік країни (Г. Брандейс), організація анатомічного театру (Л. Ванотті), реорганізація хірургічної клініки (В. Дрейсіг) та інше.

Важливе значення для розвитку університетської освіти мала підготовка навчальної літератури, зокрема підручників А. Блументаля, Ф. Гізе, Х. Роммеля, Й. Шада, Л. Якоба, за якими довгий час велося викладання відповідних наук в університеті.

Видавнича діяльність німецьких вчених Харківського університету початку ХІХ ст. сприяла поширенню наукового знання у широкі маси, а також дала можливість обміну науковою інформацією між вченими країни. Ними засновані такі часописи: "Украинский домовод" (М. Пільгер), "Еженедельник" (К. Нельдехен), "Минерва" (І. Кронеберг), що були одними з перших наукових журналів в Україні.

7. У загальному процесі вивчення природних багатств країни важливого значення набули дослідження Ф. Гізе, Ф. Альбрехтом, П. Ейнбродтом мінеральних джерел краю та соляних озер України та Росії. Проведені ними дослідження мали не лише практичне, а подекуди й загальнонаукове значення. Деякі з досліджених ними мінеральних джерел діють і на сьогоднішній час, зокрема у Словянську та Країнці.

8. Основні напрями медичної науки, в яких німецькі професори досягли найбільш значних успіхів: фізіотерапія і курортологія, ветеринарна медицина, порівняльна медицина. Зокрема, важливе значення мали розробки першого професора ветеринарії університету Мартіна Пільгера з порівняльної медицини. Він чи не першим свідомо застосував метод порівняння захворювань тварин та людини, вказавши на часто однакову природу хвороби та відповідно подібні методи лікування.

9. Узагальненням діяльності німецьких професорів Харківського університету першої половини ХІХ ст. є висновок про в цілому позитивний вплив наслідків перебування означених науковців на службі у вітчизняному університеті. Спостерігались лише поодинокі випадки малопродуктивної наукової діяльності запрошених німецьких вчених ( Гамперле Й., Рейніш А.)

1. Фесько Ю.О. Питання фізіотерапії та курортології в працях німецьких професорів Харківського університету першої половини 19 століття / Ю.О. Фесько // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. - №9 (103). - Ч. 2. - 2006. - С. 212-221

2. Фесько Ю.О. Питання технології виробництва селітри в роботах професора Харківського університету Фердінанда Гізе / Ю.О. Фесько // Дослідження з історії техніки: Зб. наук. пр. / За ред. Л.О. Гріффена. - К.: "Видавництво "Політехніка"", 2004. - Вип. 5. - С. 101-110

3. Фесько Ю.О. Порівняльна медицина як один з напрямів діяльності німецьких медиків-вчених Харківського університету першої половини ХІХ століття / Ю.О. Фесько // Вісник Дніпропетровського національного університету. - Сер. Історія і філософія науки і техніки. - Вип. 12. - 2005. - №1. - С. 69-75

4. Фесько Ю.О. Німецькі вчені Харківського університету першої половини ХІХ століття та дослідження з фізики / Ю.О. Фесько // Вісник Дніпропетровського університету. - 2006. - №5. Серія "Історія і філософія науки і техніки". Вип. 13. - С. 68-72

5. Фесько Ю. Німецькі вчені та педагоги Харківського університету (1804 - 1825): динаміка наукової та викладацької діяльності / Фесько Ю., Савчук В. // Етнічна історія народів Європи. - 2004. - Вип. 16. - С. 164 - 172

6. Фесько Ю.О. Німецька професура Харківського університету першої половини ХІХ століття в історичних та історико-наукових дослідженнях / Ю.О. Фесько // Вопросы германской истории: Сб. науч. тр. - Д.: РИО ДНУ, 2005. - С. 152-165

7. Фесько Ю.О. Науково-педагогічна діяльність німецької професури у Харківському університеті першої половини ХІХ століття: джерелознавчі засади дослідження / Ю.О. Фесько // Література та культура Полісся. - 2004. - Вип. 27. - С. 201-207

8. Фесько Ю.О. Німецька професура Харківського університету та її роль у становленні та розвитку юридичної освіти та науки в Україні (перша половина ХІХ ст.) / Ю.О. Фесько // Гуманітарний журнал. - 2003. - №3 (19). - С. 32-39

9. Фесько Ю.А. Основные тенденции и логика развития университетского образования и науки в Российской империи в начале ХІХ столетия (на примере Императорского Харьковского университета) / Савчук В.С., Фесько Ю.А. // Философский век. Альманах. Вып. 28. История университетского образования в России и международные традиции просвещения. Том 1 / Отв. редакторы Т.В. Артемьева, М.И. Микешин. - СПБ: Санкт-Петербургский Центр истории идей, 2005. - С. 146-153

10. Фесько Ю.О. Німецькі вчені та їх внесок у становлення фізико-математичних наук у Харківському університеті першої половини ХІХ ст. / Ю.О. Фесько // Вісник Національного технічного університету " Харківський політехнічний інститут". Зб. наук. праць. Тематичний випуск: Історія науки і техніки. - Харків: НТУ "ХПІ", 2008. - №8. - С. 158-163

11. Фесько Ю.О. Німецькі вчені та становлення медичної освіти та науки у Харківському університеті першої половини ХІХ століття / Ю.О. Фесько // Актуальні проблеми історії медицини: Матеріали Міжнародної наукової конференції / Кол. авт. - Суми: Вид-во СУМДУ, 2005. - С. 20-23

12. Фесько Ю.О. Дослідження з техніки видобування селітри в працях Фердінанда Гізе на початку ХІХ століття / Фесько Ю.О., Савчук В.С. // Матеріали 3-ї Всеукраїнської наукової конференції "Актуальні питання історії техніки". - К.: Поліграфічне підприємство "ЕКМО", 2004. - С. 24-29

13. Фесько Ю. Мартін Пільгер і становлення ветеринарної освіти та науки у Харківському університеті (початок ХІХ століття) / Ю.О. Фесько // Десята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки України. 27 травня 2005, м. Київ: Матеріали конференції. - К., 2005. - С. 211-217.

14. Fesko Julia Johann Gut - the Professor of Kharkov and Tartu Universities (the first half of the 19th century) / Julia Fesko // Historiae Scientiarum Baltica - 2006. Abstracts of XXII Baltic Conference on the History of science, October 5 - 6 2006. - Vilnius, 2006. - P. 37-39

Размещено на .ru