Виявлення та вивчення памяток історії і культури Криму часів античності та середньовіччя. Дослідження історії формування історико-культурної спадщини даного періоду. Оцінка сучасного стану, охорони та використання об’єктів дослідження в туризмі.
При низкой оригинальности работы "Історико-культурна спадщина Криму часів античності і середньовіччя та її використання у туризмі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Курсова робота На тему: Історико-культурна спадщина Криму часів античності і середньовіччя та її використання у туризмі Київ 2007 Вступ Історико-культурна спадщина Кримського півострова - це найдавніші міста, це перехрестя культур та цивілізацій, поєднання історії далекої та недавньої. На сьогоднішній день ця тема є досить актуальною, адже історико-культурні ресурси все більше перетворюються на вагомий чинник відновлення психічного здоров’я людей у всьому світі в цілому, і в нашій країні зокрема. Проблеми оцінки історико-культурної спадщини висвітлюються в працях О.О. Бейдика, С. Кузика та В.І. Стафійчука. Предметом дослідження виступають пам’ятки історії і культури, археологічні, містобудівні та інші пам’ятки, залишені по собі народами, які населяли територію півострова в період часу, визначений істориками як античність та середньовіччя; а також використання вищезазначених пам’яток у туризмі. Мета роботи - визначити і дослідити найбільш значущі історико-культурні пам’ятки Криму, залишені різними народами за певний проміжок часу (VI ст до н.е. Отже, в даній курсовій роботі представлена спроба дослідження історико-культурної спадщини Кримського півострову часів античності і середньовіччя, аналіз ступеню збереженості пам’яток історії і культури, а також приклади використання історико-культурних об’єктів цієї доби в туризмі на сучасному етапі розвитку туристської справи в Україні. 1. [2] Серед всіх видів історико-культурних ресурсів, виділених О.О. Бейдиком, даної теми безпосередньо стосується історико-архітектурна спадщина, що є однією з видів суспільно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів. Всього таких об’єктів, взятих на облік ЮНЕСКО, декілька сотень. Враховуючи, що різні території мають різну кількість якісно відмінних історико-культурних пам’яток, необхідно окремо визначити густоту пам’яток найвищого класу (загальнонаціонального та міжнародного класу). [додаток 1] З таблиці бачимо, що Крим займає друге після Львівської області місце за кількістю історико-культурних ресурсів, що пояснюється наявністю на території півострова давньогрецьких полісів Херсонесу (Севастополь), Пантікапею (Керч), Керкінітіди (Євпаторія), а також найдавніших з відомих печерних міст - Ескі-Кермену (V-VI), Мангуп-Кале (VI-XV), Чуфут-Кале (X-XVIII) та інших пам’яток давнини. Про знахідку стало відомо вченим. Відомий антрополог М.М. Герасимов відновив по черепу зовнішність покійного.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
